Справа № 2-955/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 вересня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі – Лозовій О.А.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення , -

в с т а н о в и в:

30 липня 2009 року позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № 2007-261 від 21.12.2007 року ОСОБА_1 21.12.2007 року отримав кредит у розмірі 26550 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.12.2012 року. Відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором Відповідач станом на 10.06.2009 року має заборгованість – 24391,82 доларів США, яка складається з наступного: 23215,50 доларів США - заборгованість за кредитом; 1127,73 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 48,59 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором був укладений договір застави: 21.12.2007 року № 2007-261 укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1, згідно з вище вказаним договором застави ОСОБА_1 надав в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль VOLKSWAGEN реєстраційний номер: НОМЕР_2. В порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не переданий. Таким чином, оскільки відповідач порушує умови кредитного договору, позивач вимушений звернутися до суду для звернення стягнення на предмет застави.    

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Повно і всебічно вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов’язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Як встановлено у судовому засіданні, 21 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2007-261, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 26550 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21 грудня 2012 року (а.с.4-8).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 21.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 укладений договір застави № 2007-261, згідно з яким відповідач надав в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль VOLKSWAGEN (модель: LT 35, рік випуску: 2003, тип ТЗ: автобус – D, номер кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2).

Згідно п. 2.3.3 кредитного договору № 2006-252 від 28 вересня 2006 року, при порушенні Позичальником зобов’язань, передбачених умовами даного договору, Банк, на власний розсуд має право змінити умови договору – зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов’язань за Кредитним договором у повному обсязі шляхом спрямування відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України, щодо зобов’язань, строк виконання яких не настав, вважається що строк настав у зазначену в повідомлені дату. На цю дату Позичальник зобов’язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов’язання за Кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2007-261 від 21 грудня 2007 року заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 10.06.2009 року складає 24391,82 доларів США, яка складається з наступного: 23215,50 доларів США - заборгованість за кредитом; 1127,73 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 48,59 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.3).

Згідно ст. 20 Закону України від 02.10.1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 24 Закону України від 18.11.2003 року № 1255-ІV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Таким чином, оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, добровільно в строк не сплатив заборгованість за кредитним договором забезпеченим заставою, то суд вважає за необхідне передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» та звернути стягнення на предмет застави: автомобіль VOLKSWAGEN (модель: LT 35, рік випуску: 2003, тип ТЗ: автобус – D, номер кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2).

 Згідно ч. 1, п. 4 ч. 2  ст. 25 Закону України від 18.11.2003 року № 1255-ІV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України від 18.11.2003 року № 1255-ІV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право продати предмет забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що крім позивача інших обтяжувачів на предмет застави немає, то суд вважає, що слід встановити спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Відповідно до ст. 81, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачені та підтверджені документально судові витрати по справі, а саме: судовий збір за подачу позову в сумі 1700 грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України від 02.10.1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» (зі змінами та доповненнями), Законом України від 18.11.2003 року № 1255-ІV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (зі змінами та доповненнями), ст. ст. 509, 525, 526, 553, 554, 555, 556, 574, 576, 589, 590, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» – задовольнити.  

Передати в заклад ПриватБанку: шляхом вилучення у ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: автомобіль VOLKSWAGEN (модель: LT 35, рік випуску: 2003, тип ТЗ: автобус – D, номер кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2).

Звернути стягнути на автомобіль VOLKSWAGEN (модель: LT 35, рік випуску: 2003, тип ТЗ: автобус – D, номер кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2) шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати у сумі 1950 грн. 00 коп., з них: судовий збір у сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя                                                                             О.В. Нізік