Справа № 2а-751/2010р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
23 вересня 2010 року. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді – Гальченко О.О.,
при секретарі – Листопад О.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Полтавської роти ДПС Бакулей Анатолія Анатолійовича, УДАІ ГУМВС України в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 05.08.2010 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи, посилаючись на те, що постановою інспектора ДПС Бакулей А.А. серії ВІ № 184801 від 26.07.2010р. його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 гривень.
Вважає дану постанову незаконною, необгрунтованою і такою, що не відповідає вимогам чинного в Україні законодавства та нормам КУпАП. Також, під час винесення постанови не дотримані вимог ст. 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП відповідно до яких, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об»єктивне з»ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Правопорушення він не визнає.
При розгляді справи не були з»ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином, вважає постанову інспектора ДПС Бакулей А. А. незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Як вбачається зі змісту постанови, він 26.07.2010р. о 04-53 год., керуючи автомобілем, порушив вимоги п. 11.2. п. 11.5. Правил дорожнього руху та ч. 2 ст. 122 КУпАП, здійснивши розташування свого транспортного засобу на проїзній частині з порушенням, а саме рухався по, яка має дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїхавши на крайню ліву смугу.
Дане порушення є повністю надуманим і вигаданим інспектором ДПС Бакулей А. А. та не має жодного процесуального підтвердження.
Так дійсно він 26.07.2010р. рухався до річки в с. Макухівка для відпочинку на річці. Для можливості проїзду до місця відпочинку йому необхідно було здійснити поворот ліворуч на село Макухівку і тому позивач, попередньо погодивши напрямок руху із пасажиром ОСОБА_3, скерував свій автомобіль ближче до лівої частини дороги. Крім того на правій стороні проїзної части знаходився вантажний автомобіль КАМАЗ, який рухався повільно і об'їхати його можливо було лише виїхавши із правої смуги на ліву. Одразу після здійснення маневру його зупинив інспектор ДПС Бакулей А. А., який повідомив , що ніби то порушив вимоги правил дорожнього руху. Позивач йому заперечив і повідомив, що по-перше не намір здійсните обгін автомобіля КАМАЗ, по-друге мав намір здійснити поворот ліворуч на село Макухівка і завчасно здійснив виїзд на ліву смугу дороги. Вищезазначені обставини інспектор ДПС Бакулей А. А. проігнорував та склав протокол про адміністративне правопорушення. Надати повні свої пояснення по справі про адміністративне правопорушення інспектор ДПС Бакулей А. А. не дав, а лише запропонував ознайомитися із протоколом.
Вважає, що ненадання права на участь у розгляді справи та дачі пояснень по ній інспектором ДПС є порушенням ст. 268 КУпАП України, якою передбачено, що особі, яка
притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та користуватися іншими правами. Як наслідок, необхідність відстоювати свої права в судовому порядку.
Вважає, що справа про адміністративне правопорушення щодо нього 26.07.2010р. розглянута інспектором ДПС Бакулей А.А. з грубими порушеннями вимог чинного процесуального законодавства та при відсутності будь-яких доказів його вини по цій справі.
У справі про адміністративне правопорушення щодо підтвердження правомірності чи не правомірності перебування водія на певному відрізку проїзної частини обов»язково повинні бути наступні докази :
1) доказ того, що дорога має дві або більше смуг для руху в одному напрямку (акти
встановлення відповідних дорожніх знаків чи розмітки на проїзній частині, чи інше).
2) доказ руху керованого мною автомобіля по крайній лівій полосі дороги (схема руху, тощо).
3) доказ того, що усі праві смуги дороги були вільними в момент вчинення правопорушення (фото фіксація за допомогою сертифікованого в Україні обладнання. При цьому відповідно до Наказу МВС №111 від 27 березня 2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» 18.1. Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється: 18.10. Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку.).
4) доказ відсутності у нього наміру здійснити поворот ліворуч або розворот.
З причини відсутності вищезазначених доказів по справі про адміністративне правопорушення, вважає висновок інспектора ДПС Бакулей А.А. про вину у вчиненні вищезгаданого правопорушення передчасним і процесуально необґрунтованим.
Підтвердити факт наявності з правої сторони проїзної частини вантажного автомобіля КАМАЗ та наміру повернути ліворуч на ближньому перехресті може підтвердити пасажир ОСОБА_3
Відповідно п. 10.4. Правил дорожнього руху перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку. Відповідно вважає, що для спростування його вини по цій справі достатньо твердження про намір здійснити поворот ліворуч, який інспектором ДПС Бакулей А.А. не було враховано при доведенні його вини по цій справі.
Крім того п.11.5. Правил дорожнього руху не містить заборони рухатися в крайній лівій смузі, а лише визначає порядок розташування транспортних засобів на дорозі.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Інспектором ДПС Бакулей А. А. при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВІ № 184801 від 26.07.2010р. не проведено оцінку доказів по ній з тієї причини, що згадана справа не містить жодного доказу чи посилання на докази.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Приймаючи до уваги вимоги процесуального права не можливо зробити ті висновки, про які зазначено саме в постанові.
Відповідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вважає, що винесена інспектором ДПС Бакулей А.А. постанова ВІ № 184801 від 26.07.2010р. порушує його конституційні права та чинне в Україні законодавство, є необгрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Прохав скасувати постанову інспектора ДПС Полтавської роти ДПС Бакулей А.А. серії ВІ № 184801 від 26.07.2010р. та закрити провадження по даній справі.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав їх задовольнити, надавши всі можливі докази на їх підтвердження.
Відповідач Бакулей А.А. та представник відповідача – УДАІ ГУ МВС України в Полтавській області не з»явилися повторно в судове засідання з невідомих суду причин, хоча були повідомлені належним чином, про що маються підтвердження в матеріалах справи. Неявка відповідачів відповідно до ст.128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснив, що він був пасажиром в автомобілі позивача за вказаних в позові обставин. Працівник ДАІ не надав йому можливості пояснити чому позивач рухався по лівій смузі, не надав можливості надати письмові пояснення йому та ОСОБА_1
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, в даному випадку орган ДАЇ.
Між тим, відповідачем не надано суду доказів в спростування обставин, на які посилається позивач.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Позов – задовольнити.
Постанову серії ВІ № 184801 від 26.07.2010 року щодо ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП про накладення штрафу у розмірі 425 гривень - скасувати як неправомірну, закривши провадженням справу про адміністративне правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
Вірно :