ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" жовтня 2007 р. | Справа № 11/189-07-4749 |
За позовом: Одеської залізниці.
До відповідача: Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”;
про стягнення 41001,43 грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: Кірічек С.В. (за довіреністю); Пластов Ю.В. (за довіреністю); Кірічек С.В. (за довіреністю); Брігінець С.О. (за довіреністю);
Від відповідача: Орєшкова Н.В. (за довіреністю); Пархоменко О.А. (за довіреністю);
СУТЬ СПОРУ: 19.06.2007 р. за вх. № 6583 Одеська залізниця (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” (далі –Відповідач) про стягнення 41001,43 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає, 25.07.2007 р. за вх. № 17125 надав пояснення до позову.
Відповідач ДП „ОМТП” проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 15885 від 11.07.2007 р.), доповнені до відзиву (вх. № 20934 від 10.09.2007 р.) та додаткових поясненнях за вх. № 22407 від 05.10.2007 р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд встановив:
Як зазначає Позивач, 31.01.2007 р. на Одеську залізницю надійшло 382 вагонів з вантажами „руда залізна” та „залізно рудні окатиші” які відправлені зі станцій Стойленська Південно - Східної залізниці і Золотоношино Південної залізниці на станцію Одеса - порт на адресу ДП „Одеський морський торговий порт” (Відповідач).
Позивач вказує, що у зв'язку з неприйманням вагонів вантажоодержувачем та відсутністю технічної можливості накопичування, 57 вагонів були затримані на станції Вигода, 54 вагони на станції Одеса-Східна та 271 вагон на станції Колосівка, що відображено у актах загальної форми №1 від 25.12.2006 р., які були складені ст. Вигода; №№ 6, 9, 12, 13, 15 від 31.01.2007 р. ст. Колосівка; № 19 від 29.01.2007 р. ст.Одеса-Східна. З вини ДП „Одеський морський торговий порт” на залізничних коліях вагони простоювали з 25.12.2006 р., чим Одеській залізниці нанесено збиток.
Позивачем, згідно зі ст.ст. 119, 46, 125 Статуту залізниць України, п. 6 - 10, п. 12,13 Правил користування вагонами і контейнерами, розділами 6 та 7 Правил перевезень вантажів і розділами № 6, 7 Договору № ОД/М-05-819д-НЮ від 30.12.2005 р. була нарахована плата за користування вагонами у розмірі 12298,86 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 21869,00 грн.
Загальна сума заборгованості складає: 41001,43 грн., що підтверджується актами загальної форми №9 від 04.01.2007 р.; №1 від 12.01.2007 р.; №3 від 24.01.2007 р.; №5 від 26.01.2007 р.; №6 від 28.01.2007 р.; №7 від 30.01.2007 р.; № 20 від 05.02.2007 р.; №2 від 12.01.2007 р.; № 8 від 30.01.2007 р. станції Одеса-Порт.
Позивач вказує, що відповідно до п.3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за „Відомістю плати за користування вагонами”, яка складається на підставі „Актів про затримку вагонів”, „Актів загальної форми”. Відомість плати за користування вагонами мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюється начальником станції. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Позивач вказує, що станцією Одеса - Порт було складено акти загальної форми на підставі того, що представник ДП „Одеський морський торговий порт" відмовився підписувати накопичувальну картку № 106.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, доповнені до відзиву (вх. № 20934 від 10.09.2007 р.) та додаткових поясненнях за вх. № 22407 від 05.10.2007 р., та зазначає, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, неправомірними, та такими, що суперечать діючому законодавству України.
Відповідач вказує, що згідно до п.3 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119-126 Статуту залізниць України), затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.99 р., облік часу користування вагонами і контейнерами і нарахування плати за користування ними виробляється на станції відправлення і призначення по "Відомості плати за користування вагонами (контейнерами)", що складається, у тому числі, на підставі "Актів про затримку вагонів" форми ГУ-23а і "Актів загальної форми ГУ-23". При цьому згідно п. 4 зазначених Правил Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) підписуються начальником станції і вантажовласником. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається в 3-х екземплярах - два для залізниці, один для вантажовласника. При цьому відповідно до додатку № 1 до зазначених правил користування вагонами і контейнерами у відомості плати за користування вагонами (контейнерами) зазначається загальний час користування вагонами, в тому числі окремо час користування вагонами у разі їх затримки (стовпчик 7 таблиці).
Відповідач зазначає, що з наданих йому Позивачем відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), по яким Позивачем була зафіксована затримка, при здійсненні розрахунків з Одеським портом за оформленими та узгодженими відомостями плати за користування цими вагонами, зазначені відомості не містили даних щодо часу користування вагонами у разі їх затримки, отже вагони затриманими Одеською залізницею не вважалися. Плата за оформленими та узгодженими відомостями плати за користування вагонами була здійснена Одеським портом в повному обсязі.
Відповідач також зазначив, що у випадку затримки вагонів на станції з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, що підписується представниками станції і вантажовласника (п.8 Правил користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України)). Один екземпляр акта загальної форми додається до перевізних документів (п.3 Правил складання актів (ст.129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.02 р.). Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. При цьому зазначений акт складається в 3-х екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України)).
Відповідач вказує, що в порушення зазначених норм залізницею акти загальної форми за участю Одеського порту не складалися, акти загальної форми й акти про затримку вагонів не додавалися до перевізних документів.
Накопичувальна картка № 106а від 06.02.2007 р. залізницею Одеському порту на узгодження не надавалася.
Також Відповідач зазначає про те, що відповідно до умов п. 3.2 Договору № ОД/М-05-819д від 30.12.2005 р., саме Одеська залізниця зобов'язана контролювати ритмічність навантаження і завезення вантажів на адресу Одеського порту згідно погодженого обсягу.
Відповідач зазначає, що відповідно до узгодженого плану забезпечив у період з 13.12.06 р. по 31.12.06 р. середньодобове вивантаження 48,2 вагонів з окатишами залізорудними із зазначеної партії при плані 28,1 вагонів на добу, у період з 06.01.07 р. по 31.01.07 р. середньодобове вивантаження 30,4 вагонів з окатишами залізорудними при плані 28,4 вагонів на добу, а отже вини Одеського порту у затримці вагонів не вбачається.
Згідно п.13 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119-126 Статуту залізниць України) плата за користування стягується з вантажовласника у випадку затримки вагонів під час перевезення у всіх випадках, крім тих, котрі залежать від залізниці.
Згідно п.8. Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту) збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Одеською залізницею 25.12.2006 р. на станції Вигода були затримані 57 вагонів з вантажем, про що складено акт загальної форми №1; 29.01.2007 р. Одеською залізницею на станції Одеса-Східна були затримані 54 вагони, про що складено акт загальної форми № 19 та 31.01.2007 р. Одеською залізницею на ст. Колосівка було затримано 271 вагона з вантажем, про що складено акти загальної форми № 6,9,12,13,15.
Так з акту № 1 про затримку вагонів станції Вигода від 25.12.2006 р. вбачається, що 57 вагони було затримано на підставі наказу № 44 від 25.12.2006 р. НЗД Царенко через неприйняття вантажу Одеським морським торговельним портом.
З акту № 19 (а.с.23) про затримку вагонів станції Одеса-Східна від 29.12.2006 р. вбачається, що 54 вагони було затримано на підставі наказу № 91 від 29.12.2006 р. НЗД Царенко через неприйняття вантажу Одеським морським торговельним портом.
З акту загальної форми № 6 від 10.01.2007 р. ст. Колосівка (а.с.18) вбачається що 54 вагони було затримано на підставі наказу № 42 від 10.01.2007 р. НЗД Царенко через неприйняття вагонів вагоноодержувачем.
З акту загальної форми № 9 від 23.01.2007 р. ст. Колосівка (а.с.16) вбачається що вагони було затримано на підставі наказу № 69 від 23.01.2007 р. НЗД Царенко через неприйняття вагонів вантажоотримувачем.
З акту загальної форми № 12 від 26.01.2007 р. ст. Колосівка (а.с.17) вбачається що вагони було затримано на підставі наказу № 79 від 26.01.2007 р. НЗД Царенко через неприйняття вагонів вантажоотримувачем.
З акту загальної форми № 13 від 26.01.2007 р. ст. Колосівка (а.с.20) вбачається що 54 вагони було затримано на підставі наказу № 81 від 26.01.2007 р. НЗД Царенко через неприйняття вагонів вантажоотримувачем.
З акту загальної форми № 15 від 31.01.2007 р. ст. Колосівка (а.с.22) вбачається що 54 вагони було затримано на підставі наказу № 100 від 31.01.2007 р. НЗД Царенко через неприйняття вагонів вантажоотримувачем, затримані через неможливість прийняття ст. Одеса-Порт.
Зазначені вагони затримані на підставі наказів посадових осіб Одеської залізниці.
Відповідно до абзацу 4 п. 3.2 Договору про обробку вагонів № ОД/М-05-819д-НЮ від 30.12.2005 р. залізниця зобов'язана спільно з портом планувати роботу з навантаження і розвантаження вагонів на наступну добу і аналізувати результати роботи за минулу. Абзацом 9 п. 3.2. Договору встановлено, що залізниця зобов’язується контролювати ритмічність навантаження та завозу вантажів на адресу порту, згідно з узгодженими обсягами.
В надісланій Позивачем Відповідачу претензії № МЮ/2609 від 03.04.2007 р. зазначається, що у зв’язку з неприйманням вагонів вантажоодержувачем, та відсутності технічної можливості накопичування, 57 вагонів затримано на ст. Вигода, 54 вагони на ст. Одеса-Східна, та 271 вагон на ст. Колосівка.
У відповіді на претензію № МЮ/2609 від 03.04.2007 р. Відповідач зазначає, що у зазначений період, портом виконувалась добова норма вивантаження вагонів, та не було ніяких ускладнень пов’язаних з вивантаженням вагонів. Щодо невиконаної портом норми (29,30,31 січня 2007 р.) Відповідач зазначив, що зі справки Одеського порту № 131830 по цьому факту була списана сума в розмірі 38557,39 грн.
Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не було надано суду належних доказів отримання від ДП „Одеський МТП” будь-яких повідомлень про відмову в прийманні вантажу, або відсутності технічної можливості накопичування вагонів на ст. Одеса-Порт.
Крім того з наявних в матеріалах справи, а саме з повідомлення про затримку вагонів із ст. Вигода (а.с.73), вбачається, примітка робітника порту наступного змісту „Прошу заводити вагони у порт під вивантаження. Допускаються перебої у прибутті вагонів з окатишем. З 19-00 25.12.2006 р. простой в очікуванні подачі під вивантаження”.
З примітки робітника порту на повідомленні про затримку вагонів ст. Одесса-Східна (а.с.34) також не вбачається відсутність технічної можливості прийняти зазначені вагони.
В примітці робітника порту на повідомлені про затримку вагонів ст. Колосовка (а.с.92), (наказ № 42 від 10.01.2007 р.) значиться: „Неритмічний підвіз вантажу. Простой в очікуванні окатиша.”.
В примітці робітника порту на повідомлені про затримку вагонів ст. Колосовка (а.с.97), (наказ № 69 від 23.01.2007 р.) значиться: „Прошу заводити вантаж у порт згідно з затвердженим планом заводу на січень 2007 р. План вивантаження портом виконується.”.
В примітці робітника порту на повідомлені про затримку вагонів ст. Колосовка (а.с.102), (наказ № 79 від 26.01.2007 р.) значиться: „Прошу заводити вантаж у порт під вивантаження.”.
В примітці робітника порту на повідомлені про затримку вагонів ст. Колосовка (а.с.120), (наказ № 81 від 26.01.2007 р.) значиться: „Вантаж заплановано під вивантаження. Прошу заводити вантаж у порт від вивантаження.”.
В примітці робітника порту на повідомлені про затримку вагонів ст. Колосовка (а.с.131), (наказ № 100 від 31.01.2007 р.) значиться: „Допускаються перебої з подачею вагонів з окатишем”.
Згідно п.13 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119-126 Статуту залізниць України) плата за користування стягується з вантажовласника у випадку затримки вагонів під час перевезення у всіх випадках, крім тих, котрі залежать від залізниці.
З вищевикладеного вбачається, що посадовими особами Одеської залізниці безпідставно в період з 25.12.2006 р. по 31.01.2007 р. були затримані 382 вагони з вантажем, які прямували на адресу ДП „Одеський морський торговельний порт”.
З огляду на вищезазначене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, зак онодавство, що регулює спірні правовідносини з урахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеської залізниці до Державного підприємства „Одеський торговельний порт” про стягнення 41001,43 грн. задоволенню не підлягають, як необґрунтовані та недоведені наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на Позивача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Власова С.Г.
Рішення підписано 15.10.2007 р в порядку ст. 85 ГПК.