Справа № 2- 1157 /2010

                Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2010 року                    Ленінський   районний суд міста Луганська в складі:  

   головуючого: судді – Кравченко  Н.О.

   при секретарі – Апанасовій Н.М., Гусєвій К.І.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та зустрічну  позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, треті особи Четверта державна нотаріальна контора, Відділ опіки та піклування Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Луганську  ради,  про визнання права спільної часткової власності, визначення складу спадщини, визнання права на спадщину та її розподіл,-

                                                        встановив:

В листопаді  2009 року позивачка ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернулася  до суду з позовом  про визнання права власності в порядку спадкування за законом після померлого батька свого сина ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання права власності на спадкове майно у вигляді  ?  частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованими за адресою АДРЕСА_1 та ? частку транспортного засобу автомобілю «ІЖ»  271501, державний номер НОМЕР_1. В обґрунтування позивних вимог, позивачкою зазначено, що з боку відповідачки  ОСОБА_3 чиняться перешкоди неповнолітній особі у прийнятті спадщини, шляхом безпідставного утримання правовстановлюючих документів на спадкове майно.

В лютому 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічною заявою до ОСОБА_1, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності, визначення складу спадщини, визнання права на спадщину та її розподіл, в обґрунтування якої зазначили, що з червня 1996 року  ОСОБА_3 та ОСОБА_6 почали жити однією родиною, у 2003 році зареєструвавши шлюб. За життя, а саме 24.07.2002 року ОСОБА_6 було отримано в дар 63/100 частки домоволодіння, розташованими за адресою АДРЕСА_1 яке згодом було знесене, та на місці знесеної будівні було спорудженого новий будинок. 12 листопада 2003 року новий будинок було прийнято в експлуатацію. Позивачі зазначають, що  ними ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 власним коштом та власною працею, із залученням позичених коштів, та коштів виручених від продажу їх квартири,   разом із ОСОБА_6 було побудовано відповідний будинок, добудування якого здійснювалося й після прийняття його в експлуатацію, тому позивачі за зустрічним позовом просять суд визнати за ними право власності на житловий будинок, а саме відповідно до уточненої позовної заяви:  за  ОСОБА_3 63/400 частки та 63/800 в порядку спадкування, та за ОСОБА_4, ОСОБА_5  по 63/400 кожному; визнати частку відповідача  ОСОБА_2, інтересах якого діє  ОСОБА_1, незначною, неподільною, такою що не підлягає виділу у натурі.  

В судовому засіданні представник позивачки за первинним позовом позовні вимоги підтримала повністю, просили позов задовольнити, та до початку судового слухання надала суду письмові заперечення проти зустрічного позову( а.с.51), у якому зазначила, що спірне домоволодіння було придбано  ОСОБА_6 в дар, ще до укладання шлюбу з ОСОБА_3. Позивачка за первинним позовом у своїх запереченнях піддала сумніву  той факт, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 спільними коштами: позиченими та вирученими  відпродажу квартири, та особистою працею було побудоване нове домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та просить відмовити у задоволенні позивних вимог  у зв’язку з необґрунтованістю.

Представник позивачів за зустрічним позовом в судовому засіданні заявлені позовні вимоги за первинним позовом не визнав, просив у задоволенні позивних вимог  відмовити, та задовольнити вимоги за  зустрічним позовом.  

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору  - Відділ опіки та піклування Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Луганську  ради прохав прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_2

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору  - Четверта державна нотаріальна контора міста Луганська, до початку судового засідання надало письмовий відзив на позов ,  у якому зазначило, що згідно до даних Спадкового реєстру України після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, котрий на дату смерті мешкав за адресою за адресою АДРЕСА_1, спадкова справа за № 36/2009 відкрита, заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини прийнято 17.01.2009 року, проте 26.08.2009 року державним нотаріусом  Четвертої державної нотаріальної контори міста Луганська  складено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з недотриманням спадкоємцем п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій  нотаріусами України, затвердженого наказом № 20/5 Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року  (а.с.107)

 Проти задоволення позивних вимог не заперечувала, просила суд розглянути справу без участі їх представника.  

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з‘ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення позивача і пояснення представника відповідача та відзиви  третіх осіб , об’єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.  

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказуванню підлягають ті обставини, які мають для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

           Судом, належними доказами по справі, встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1, є батьками ОСОБА_2,  який народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.02.1996 року (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, у віці 47 років помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.11.2008 року серія НОМЕР_3(а.с.42) та повторним свідоцтвом НОМЕР_4 від 16 грудня 2008 року (а.с.10).

 На день смерті ОСОБА_6, був у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3,  що підтверджується свідоцтвом по одруження від 21.06.2003 року серія НОМЕР_5 (а.с.41).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, складеної  нотаріусом  Четвертої державної нотаріальної контори міста Луганська, ОСОБА_2 відмовлено у оформленні свідоцтва на право спадкування за законом, у зв’язку з  недотриманням спадкоємцем п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій,- не надання правовстановлюючих документів , що підтверджували право власності спадкодавця на спадкове майно (а.с.9).

Відповідно  до договору дарування частини житлового домоволодіння від 3 вересня 2002 року  ОСОБА_6 було отримано від ОСОБА_7  в дар 63/100 частки домоволодіння, розташованими за адресою АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Луганського  нотаріального округу Гавриловою О.П.(а.с.31).

Дозволом на виконання будівельних робіт №299/2003 від 18.06.2003 року, виданого Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю, ОСОБА_6 дозволено провести будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку,розташованого за адресою АДРЕСА_1, із кінцевим терміном дії дозволу червень 2004 року (а.с.32).

 Актом Державної технічної комісії про приймання закінченого будівництвом об’єкту в експлуатацію від 12.11.2003 року, державній  технічній комісії пред’явлено житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, власником  якого є ОСОБА_6(а.с.33).

Згідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.08.2004 року, виданого Ленінською адміністрацією Луганської міської ради, 63/100 частки домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, належать на праві приватної власності ОСОБА_6.

Як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_6 належить 63/100 частки   домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, яка складається з  житлового будинку з прибудовами – К2, вартістю 279692,грн., загальною площею 140,3 кв.м.,    у зв’язку з  самовільно добудованою мансардою, вартістю 18005 грн. (станом на 2009 рік)( а.с.35).

Відповідно  до технічного паспорту на садибний (індивідуальний житловий будинок), складений  станом на 04.08.2009 року Міським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_6 належить 63/100 частки домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, яка складається з  житлового будинку з прибудовами – К2, вартістю 279692,грн., загальною площею 140,3 кв.м., у зв’язку з  самовільно добудованою мансардою, вартістю 18005 грн. (станом на 2008 рік)( а.с.36-40).

Як вбачається фотокопії паспортів позивачів за зустрічною заявою, ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована з 11.04.2006 року (а.с. 45), ОСОБА_4 зареєстрований за відповідною адресою з 11.04.2006 року(а.с.43), та ОСОБА_5 зареєстрована та тією ж адресою також з 11.04.2006 року(а.с.45).

До 11.04.2006 року  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були зареєстровані за адресою АДРЕСА_2  

За клопотанням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судом надано запит до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Антонець Г.Д. про підтвердження укладання правочину з купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Антонець Г.Д зареєстровано продаж квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить  ОСОБА_3, (а.с.106). Дозвіл на продаж вищезазначеної квартири надано ОСОБА_6 відповідно до копії заяви ( а.с. 105).

Як вбачається з фотокопії довідки  Пенсійного фонду (а.с.72) ОСОБА_5, 1982 року народження, з 1999 року по 2003 рік навчалася у Східноукраїнському національному університеті,  як вбачається з фотокопії трудової книжки(а.с.69 -71), трудову діяльність розпочала з травня 2005 року.

В матеріалах справи міститься фотокопія розписки від 28.02.2005 року про отримання ОСОБА_11 від ОСОБА_3 9 тисяч 900 доларів США (а.с.73).

Також, в матеріалах справи наявна фотокопія розписки про знищення розписки про позику з боку ОСОБА_3 у  ОСОБА_12 12 тис. доларів США.(а.с.74)

На запит суду про наявність об’єктів права власності на нерухоме майне в житловому комплексі «ЮТМА», зареєстрованого на ОСОБА_6, підприємством було надано відповідь, що даних за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майне в житловому комплексі ОСМД «ЮРМА» за адресою м. Луганськ, вул.. Алєксєєва, 7  не  зареєстровано (а.с.93).

На запит суд до МРЕВ м. Луганська про наявність зареєстрованих транспортних засобів на ОСОБА_6, судом отримано відповідь , що за ОСОБА_6 зареєстровано транспортний засіб ІЖ 271501 М 412  державний номер НОМЕР_6, 1993 року випуску (а.с. 109). Відповідно до пояснень сторін на  даний автомобіль  спадкодавцем близько 5 років тому було складено довіреність на управління з правом продажу цього автомобілю та віддано на автозапчастини. Відповідно довідки, наданої МРЕВ м. Луганська дата останнього технічного огляду 19.11.2004 року, що свідчить про те, що після  2005  автомобіль не використовувався як транспортний засіб.  На підставі цього суд, приходить до висновку, що даний автомобіль не входить до спадкової маси, оскільки на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3   його не існувало в натурі.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено коло спадкоємців першої черги за законом ОСОБА_6, якими є неповнолітній син ОСОБА_2  та дружина ОСОБА_3.  

У статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не  випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

 Згідно ст. 331 ЦКУ передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.  

За змістом п.5 ст. 376 ЦКУ на вимогу власника, а також користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.  

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Крім того, можливість визнання права власності передбачається  ст. 376 ЦК України для власника об’єкта самочинного будівництва.  

Відповідно до вимог ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).  Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до ч.1 ст. 357 ЦК України  частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

 Суд приходить до висновку, ґрунтуючись на матеріалах справи та поясненнях свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, що  роботи з будування домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1, продовжувалися і після листопада 2003 року (прийняття в експлуатацію новобудови), що вказує на особисту участь позивачів за зустрічним позовом у витратах на будівництво, а саме, що вони разом з ОСОБА_6, власним коштом,  купували будівельні матеріали, які були використані в процесі робіт з переобладнання та добудови, наймали робітників, працювали особисто,  доглядали за майном в процесі виконання будівельних робіт, також вкладали кошти виручені від продажу власної квартири, позичали кошти, які були згодом особисто повернуті позивачами позикодавцям, тобто  є співвласниками новобудови, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

Визначившись із правовідносинами, які витікають з спадкового права, проаналізувавши в сукупності всі докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 не знайшли підтвердження в судовому засіданні для задоволення в повному обсязі.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212-215, Цивільного - процесуального кодексу України від 18.03.2004 року,   ст.ст. 331,346,355,356,375, 376 ,  1218,1261  ЦК України суд,      

                                                        вирішив :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1, що діє в інтересах  неповнолітнього ОСОБА_2 до  ОСОБА_3,  про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-  задовольнити частково.  

Уточнені позивні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, що діє в інтересах  неповнолітнього ОСОБА_2, треті особи Четверта державна нотаріальна контора, Відділ опіки та піклування Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Луганську  ради,  про визнання права спільної часткової власності, визначення складу спадщини, визнання права на спадщину та її розподіл,- задовольнити частково.

Визнати, що ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві спільної часткової власності належало 63/400 частки домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 що входить до складу спадкового майна.

Визнати за ОСОБА_3 право власності  на  63/800 частки домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка  ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_2  право власності на  63/800 частки домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_6.

 Визнати за ОСОБА_3 право спільно часткової власності на  63/400 частки домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на  63/400 частки домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 право спільної часткової власності на  63/400 частки домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позивних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська   шляхом подання протягом  десяти  днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, особам, які не були присутні при оголошенні – в той же термін с дня отримання копії рішення.

Суддя  :                                     Н.О.Кравченко