Справа № 2а-139/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді Нізік О.В.
при секретарі - Чувашовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
05 травня 20099 року позивачка звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона відноситься до категорії «діти війни» і відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006-2008 роках їй таке підвищення до пенсії у передбаченому Законом розмірі не виплачувалося, тому позивачка просила визнати відмову відповідача відносно виплати їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії зам віком – не правомірними, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, стягнути з відповідача на її користь недоплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за 2006 – 2008 роки в сумі 4471 грн. 20 коп.
В судове засідання позивачка не з’явилася, надала суду письмову заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду письмові заперечення в яких пояснив, що позовні вимоги не визнає, просив в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з заявою позивачки та запереченнями представника відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно роз’яснення Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 10.04.2009 року № Н-23, ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку та виплаті доплат до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та отримує пенсію за віком. Згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни та має право отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007.
Позивачкою було подано адміністративний позов до суду 05 травня 2009 року.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Оскільки відповідач заперечував проти позову та наполягав на відмові у задоволенні позову у зв’язку з тим, що позивачка звернулася до суду в травні 2009 року, тобто з пропуском річного строку, поважності причин пропуску строку позивач не зазначила, то суд вважає необхідним відмовити в задоволені позову в частині проведення перерахунку за 2007 рік.
Що стосується вимог за 2008 рік, то вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Так, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані зміни визнанні неконституційними.
У рішенні № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України» Конституційний Суд України зазначив, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150).
Суд не бере до уваги посилання Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в запереченні про те, що доплати до пенсії дітям війни, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадяться саме з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, а також ствердження відповідача про те, що розмір доплат дітям війни до пенсії не передбачено діючим законодавством України, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Оскільки позивачкою було подано позов 05 травня 2009 року, а відповідач у своїх запереченнях просить застосувати до позову строки позовної давності, то суд вважає що необхідно визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі в м. Дніпропетровську в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого у період з 18.06.2008 року по 31.12.2008 року, а також, зобов’язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 18.06.2008 року по 31.12.2008 року розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідний період.
Що стосується вимог позиваки щодо зобов’язання відповідача перерахувати призначену їй пенсію за віком з урахуванням належної щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006 рік, то вони являються безпідставними та не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки право на виплати позивачці доплат до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виникло лише з 09.07.2007 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами і доповненнями), Законом України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 94, 104, 105, 106, 158-163, 167, пунктом 5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі в м. Дніпропетровську в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого у період з 18.06.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 18.06.2008 року по 31.12.2008 року розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Красногвардійський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О. В. Нізік