Справа № 2-359/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ      УКРАЇНИ

21.04.2010 р.                                                Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого: - судді  Лиходєдова А.В.

                         при секретарі  Поліян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому  Розі справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченої поручителем  на виконання зобов’язання  забезпеченою порукою та відшкодування моральної шкоди; треті особи – Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

         У березні 2008 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - 2728 грн. суми боргу сплаченої ним як поручителем;  47,91 грн. судових витрат   сплачених ним за рішенням суду на виконання зобов’язання забезпеченого порукою; 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на  оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи,  500 грн. оплати правової допомоги при подачі самого позову, а також 15000 грн. моральної шкоди, а всього 18356,91 грн.. В обґрунтування вказує, що 02.02.2006 р. відповідач уклала з Акціонерним  поштово-пенсійним банком «Аваль» кредитний договір № 014/0126/26420/082, відповідно до якого отримала кредитні кошти у сумі 12000 грн. строком до 01.02.2009 р. під 19 % річних. В забезпечення зобов’язань за вказаним кредитним договором між ним та АППБ «Аваль» 02.02.2006 р. було укладено договір поруки за № 014\08\11-25\010\06. Другим поручителем виступив ОСОБА_4. 27.04.2007 р. банк звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_2,  ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості. 06.02.2008 р. Тернівським районним судом м. Кривого Рогу  винесено рішення, за яким кредитний договір, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було розірвано, а також стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 солідарно 8184,05 грн., по 37,91 грн. з кожного судового збору та по 10 грн. з кожного витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. 06.03.2008 р. він сплатив на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» свою частку заборгованості за кредитним договором 2728 грн., 37,91 грн. судового збору та 10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

         Крім того відповідач завдала йому моральної шкоди, яка проявилася в тому, що він майже рік ходив до суду, шукав необхідну суму грошей, щоб розрахуватися з банком. Це зпричинило йому сильні душевні страждання. Вважає, що в цьому випадку відшкодування моральної шкоди передбачено п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Моральну шкоду оцінює в 15000 грн..

         Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без  його участі та згоду на заочний розгляд справи.

         Відповідач про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомляла, надала суду заяву про часткове визнання позову в розмірі 2775,91 грн., тобто в розмірі сплаченої суми на виконання зобов’язання  забезпеченого порукою; проти відшкодування 15000 грн., як моральної шкоди, заперечує, так як договору про це не було, а також це не передбачено законом при такому позові. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

       Третя особа – ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення позову, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

       Представник третьої особи – ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» не заперечував проти задоволення позову, просив справу розглянути без його участі.

       Суд  перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

       Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

       Судом установлено, що 02.02.2006 року між АППБ «Аваль»  та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір  №  014/0126/26420/082 (а.с. 13-14), відповідно до якого банк надав відповідачу  грошові кошти в сумі 12000 грн., зі сплатою 19 % річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 01.02.2009 р..

       В якості забезпечення зобов’язання  по кредиту, між АППБ «Аваль», ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були укладені договори поруки  № № 014\08\11-25\010\06 від 02.02.2006 р. (а.с. 19), а також договір поруки № 014\08\11-25\011\06  від 02.02.2006 р., відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зобов’язувалися відповідати за ОСОБА_2 по кредитному договору № 014\0126\26420\082 від 02.02.2006 р..

      Відповідач ОСОБА_2 не виконала взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, порушивши вимоги ст.ст. 525, 526, 1049 ЦК України.

       Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні  боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування

збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.  

       Рішенням від 06.02.2008 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу було стягнуто на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 солідарно 8184,05 грн. (а.с. 17-18).

       Позивачем, станом на 06.03.2008 р., було погашено заборгованість в розмірі 2728 грн. перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за рішенням від 06.02.2008 р. (а.с. 16, 21).

       Згідно до ч. 2 ст. 559 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечені порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні.

       В даному випадку до позивача перейшло право вимагати від відповідача виконання перед ним зобов’язання повернення суми 2728 грн., сплаченої на користь кредитора – ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за ОСОБА_2.

       Також суд вважає за необхідне відшкодувати на користь позивача з відповідача 47,91 грн., суму судових витрат, стягнутих з позивача рішенням від 06.02.2008 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу на користь ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», вважаючи цю суму витратами поручителя на надання послуг боржників, відповідно до ст. 558 ЦК України.

       Посилання позивача на ст. 23 ЦК України, як правову підставу відшкодування на його користь з відповідача моральної шкоди, є необґрунтованим, так як ця норма знаходиться в розділі I «Основні положення» книги першої «Загальні положення» ЦК України, і вона лише вказує на те, що при відносинах, котрі регулюються ЦК України можливе відшкодування моральної шкоди, та дає поняття такої шкоди. Але конкретні випадки можливого відшкодування моральної шкоди передбачені спеціальними нормами (розділами) ЦК України, що регулюють конкретні цивільні правовідносини.

       З моменту сплати позивачем суми за договором поруки на користь Банку, між ним і відповідачем виникли договірні відносини.

       Оскільки основним зобов’язанням – договором кредиту між  ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та боржником ОСОБА_2,  як і нормами гл. 49 ЦК України, що регулюють відносини по забезпеченню виконання зобов’язань, в тому числі шляхом договору поруки, непередбачена можливість відшкодування моральної шкоди, то позивачу в позовній вимозі про стягнення суми на відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити.

       У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явлені позову 51 грн. судового збору за позовну вимогу про стягнення суми 2775,91 грн. та  30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а також 442 грн. оплати правової допомоги, так як, це передбачено постановою від 27.04.2006 р. № 590 КМУ «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», виходячи з того, що правова допомога стосувалася вчинення дій, необхідних для розгляду справи, а саме складання позову, з урахуванням, що мінімальна заробітна плата з 01.04.2010 р. складає 884 грн..    

       Керуючись ст.ст. 23, 526, 553-559  ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

        Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченої поручителем  на виконання зобов’язання  забезпеченою порукою та відшкодування моральної шкоди; треті особи – Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4 –   задовольнити частково.

       Стягнути  на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 - 2728 гривень суми боргу сплаченої поручителем, 47 гривень 91 копійку судових витрат   сплачених поручителем за рішенням суду на виконання зобов’язання забезпеченого порукою; 51 гривню судового збору та 30 гривень витрат на  оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а також 442 гривні оплати правової допомоги при подачі позову, а всього 3298 гривень 91 копійку.

       В іншій частині позову відмовити.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

       Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про  апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

      У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення  заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

                                                                                            Суддя: