№ 2-6860/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2010 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Мазурик О.Ф.,
секретаря Коруни О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2008 року позивач – Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» (далі – ВАТ «Сведбанк» або Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що 24.12.2002 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», який змінив найменування на ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, яка змінила прізвище відповідно до свідоцтва про шлюб на ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1/157, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредиту у сумі 7003 грн. на придбання комп’ютерної системи «Pentium-4», монітору «Samsung 152B 15’’TFT», лазерного принтера «Canon LBP-810». З платою за користування кредитом у розмірі 30% річних.
Зазначив, що відповідно до кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом на непогашену суму кредиту, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення. Відповідач зобов’язаний забезпечити своєчасне повернення нарахованих відсотків.
На даний час ОСОБА_1 істотно порушує умови договору, не сплачує заборгованість по відсоткам та пені, у зв’язку з чим станом на 10.11.2008 року у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 9487 грн.
Крім того, зазначив, що відповідно до п. 9.4 кредитного договору, строк дії договору не закінчився, оскільки відповідачка не виконала своїх обов’язків за кредитним договором.
У судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 9 487 грн. та судові витрати.
Відповідачка у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити.
Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, заслухавши представника позивача та відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2002 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», який змінив назву на ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, яка змінила прізвище на ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/157 (далі – Договір) (а.с.10-11).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк надає клієнту кредит в розмірі, на строк і на умовах, передбачених у цьому договорі, а клієнт зобов’язується повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами і виконати свої зобов’язання в повному обсязі в терміни і на умовах, передбачених цим Договором. Розмір кредиту 7003 грн. Користування кредитом з 24.12.2002 року по 23.12.2003 рік з процентною ставкою 30% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Пунктом 5.1 Договору кредиту передбачено, що клієнт Банку повинен забезпечити своєчасне повернення кредиту та нарахованих відсотків.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25.02.2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2009 року в задоволенні позову ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 22.09.2010 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва та ухвалу Апеляційного суду м. Києва скасовано (а.с.174-175).
В ухвалі зазначено, що суд першої інстанції в порушення ст. ст. 213-215 ЦК України зазначені вимоги закону не врахував: належним чином не перевірив доводи позивача про фактичне виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду від 13.01.2004 року лише 10.04.2008 року, тобто не встановив момент припинення зобов’язання; не встановив період, за який позивач нарахував заборгованість відповідачки за кредитним договором; не перевірив розрахунки та без достатніх підстав ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Бориспільського районного суду м. Києва від 13.01.2004 року стягнуто на користь АКБ «Трансбанк» з ОСОБА_1 суму заборгованості по кредиту станом на 09 грудня 2004 року в розмірі 10 423 грн. 36 коп. (а.с.43-44).
Постановою державного виконавця ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Нестерця Ю.П. відкрито виконавче провадження по виконавчому листу № 2-135 від 13.01.2005 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «ТАС-комерцбанк» боргу 10 423,36 грн. (а.с.185).
Згідно квитанцій № 043-7 від 03.04.2008 року, № 056-1 від 10.04.2008 року та № 052-18 від 24.03.2008 року, ОСОБА_1 погасила борг у сумі 10 423 грн. 36 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 104 грн. 23 коп. (а.с.48-50).
За положеннями ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов’язання, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Пунктом 9.4 кредитного договору передбачено, що цей Договір діє з дня його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що саме по собі ухвалення Бориспільським міськрайонним судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання.
Задовольняючи позов, суд виходив з вимог, передбачених статями 10, 60 ЦПК України, в яких зазначено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обов’язок подання доказів покладено на сторін, або інших осіб, що беруть участь у справі.
Після з’ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами, суд надавав сторонам можливість надати додаткові пояснення та докази.