Судове рішення #11526835

                                                                        № 2-6760/10

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

19 жовтня  2010 року                                                                    м. Київ

           Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого-судді                                                           Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                             Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

 

У вересні 2010 року позивач Національна страхова компанія «Оранта» (далі – НАСК «Оранта») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що 11.07.2008 року між ОСОБА_3 та НАСК «Оранта» укладено Договір № 429946 добровільного страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування транспортного засобу «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_1.

02.11.2008 року відбулась дорожньо – транспортна пригода (далі – ДИТП) за участю транспортного засобу «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «Опель», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого було пошкоджено автомобіль «Мітсубіші».

Зазначив, що 03.11.2008 року ОСОБА_3 звернувся до НАСК «Оранта» із заявою щодо виплати страхового відшкодування.

НАСК «Оранта» відповідно до звіту № АА1659ЕА-28.11 від 28.11.2008 року про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу на підставі страхового акту та розрахунку страхового відшкодування до вищезазначеного акту, здійснено виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача КМ ФАКБ «Укрсоцбанк» кошти у розмірі 73 495 грн. 76 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 73 495 грн. 76 коп. та судові витрати.

Відповідач, відповідно до ч. 5  ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомлений про місце, день і час  розгляду справи, в судове засідання не з’явився.

             Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

 Відповідач про причину неявки суду не повідомив. Заява від нього про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Згідно ст. 224 ЦПК України,   у  разі  неявки  в  судове  засідання  відповідача,  який належним  чином  повідомлений  і  від  якого не надійшло заяви про розгляд  справи  за  його  відсутності  або  якщо  повідомлені ним причини  неявки  визнані  неповажними,  суд  може  ухвалити заочне рішення  на  підставі  наявних  у  справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.\

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи, а саме з довідки про ДТП, виданої ВДАІ з обслуговування адміністративної території Солом’янського району м. Києва 14.11.2008 року, вбачається, що 02.11.2208 року о 22 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Сумська та вул. Кіровоградська транспортний засіб «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження, а саме: пошкодження капота, переднього бампера, переднього лівого крила, решітки радіатора, лобового скла, лівого дзеркала заднього огляду, переднього правого крила, двох передніх блок-фар, два передніх диска, спрацювали подушки безпеки водія та пасажира (а.с.11).

Згідно договору № 429946 добровільного страхування транспортного засобу від 11 липня 2008 року, автомобіль «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_1 застрахований у НАСК «Оранта» (а.с.6).

Відповідно до страхового акту № СТО-08-15022/1 від 16.01.2009 року ДТП, яка сталася 02.11.2008 року за участю автомобілів «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «Опель», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 була визнана  позивачем страховим випадком (а.с. 35).

Згідно розрахунку страхового відшкодування від 23.12.2008 року. матеріальний збиток згідно умов страхування, завданий власникові автомобіля «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 73 495,76 грн. (а.с.18).

26 січня 2009 року як вбачається з платіжного доручення № 1059 КМ ФАКБ «Укрсоцбанк» як вигодо набувачу виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 у розмірі 73 4895,76 грн. (а.с.38).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач виконав покладений на нього обов’язок по відшкодуванню шкоди.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за заподіяний збиток.

У відповідності до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва № 3-26059/2008 від 14.11.2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у розмірі 68 грн. (а.с.12).

   В постанові зазначено, що ОСОБА_2 02.11.2008 року о 22 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Опель», д/з НОМЕР_2 на перехресті нерівнозначних доріг, рухався по другорядній дорозі вул. Сумська, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1, а саме: не надав дорогу автомобілю «Мітсубіші», д/з НОМЕР_1, водія якого рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення з вище вказаним автомобілем, чим порушив п. 16.11 ПДР України.

             Відповідно до частини третьої ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

           Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що саме порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв’язку з спричиненням автомобілю  «Мітсубіші», д/з НОМЕР_1 механічних ушкоджень.

         Згідно частин 1 і 2 ст. 1166 ЦК  України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,  діями  чи  бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а  також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

 На підставі викладеного,  суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 73 495 грн.  76 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір 734 грн. 95 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

На підставі  п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст. ст. 993, 1166,  1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про страхування» та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 79, 88, 208, 212 – 215, 218, 223, 224, 225, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» 73 495 (сімдесят три тисячі чотириста дев’яносто п’ять) грн. 76 коп.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» сплачений судовий збір у розмірі  734 (сімсот тридцять чотири) грн. 95 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі  120 (сто двадцять) грн.

          Заочне  рішення  може  бути  переглянуте Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.

           Заяву про  перегляд  заочного  рішення  може  бути  подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

           Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ст.  223 ЦПК України.

             Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація