Справа № 2-2265/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді  Нізік О.В.

при секретарі - Чувашовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя, -  

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2010 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2, в якому просив розділити між ним та відповідачкою спільне сумісне майно, виділивши йому у власність Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 11 вересня 1993 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб між ними розірвано за рішенням суду. В період шлюбу за договором купівлі-продажу від 16 січня 1998 року вони придбали квартиру АДРЕСА_1, яка була зареєстрована на ім’я відповідачки. У зв’язку з тим, що разом з позивачкою він не зможе проживати, щоб не травмувати психіку їх дітей, вважає, що доцільно залишити квартиру відповідачці та дітям. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 190 Сімейного кодексу України той з батьків з ким проживає дитина, і той із батьків хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно він запропонував відповідачці укласти таку угоду, однак коли вона не погодилась, він звернувся до суду з позовом про розділ майна. Просив визнати за ним право власності на частину спільно придбаної квартири, щоб мати юридичну можливість передати свою частку дітям.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, надала суду письмову заяву в якій пояснила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 Ѕ частини квартири, так як вона була придбана в період шлюбу, просила розглядати справу без її участі.  

Вислухавши позивача та його представника, ознайомившись з заявою відповідачки, повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрували шлюб 11 вересня 1993 року у Красногвардійському відділі ЗАГС міста Дніпропетровська, про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 11 вересня 1993 року зроблено відповідний актовий запис № 564 (а.с.13). Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого 07 червня 1994 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Красногвардійської районної Ради народних депутатів міста Дніпропетровська, про що в Книзі записів актів громадянського стану про народження 07 червня 1994 року зроблено відповідний актовий запис № 409 (а.с.11), та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого 27 жовтня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Красногвардійського районного управління юстиції міста Дніпропетровська, про що в Книзі записів актів громадянського стану про народження 27 жовтня 2003 року зроблено відповідний актовий запис № 785 (а.с.12). Сімейно-шлюбні відносини між подружжям не склалися, тому за рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 27 липня 2009 року їх шлюб було розірвано (а.с.18). Діти після розірвання шлюбу залишились проживати з матір’ю, та знаходяться на повному її утриманні.

У період шлюбних відносин, подружжя придбало квартиру за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі-продажу від 16 січня 1998 року укладений на Придніпровській товарній біржі за № 57-НЦ (а.с.10). Квартира є спільним сумісним майном подружжя. Як пояснив позивач у судовому засіданні, він забажав залишити квартиру відповідачці та дітям, однак звернувшись до нотаріуса з приводу укладення угоди виявилося, що щоб він мав змогу передати свою частку майна своїм дітям в рахунок аліментів, необхідно визнати право власності на частину спільно придбаної квартири.

Відповідно до ст. 190 Сімейного кодексу України, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей подружжя (щоб позивач мав юридичну можливість передати свою частку майна дітям), а також згоду відповідачки з заявленими позовними вимогами, суд, вважає за доцільне поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільне сумісне майно подружжя у вигляді вищевказаної квартири, виділивши ОСОБА_1 у власність Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.    

На підставі викладеного, керуючись 60, 70, 190 СК України, ст. ст. 10, 60, 88, 130, 174, 209, 212-215, 224 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007   року № 11   «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,   суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільне сумісне майно, виділивши ОСОБА_1 у власність Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .  

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя                                                                             О.В. Нізік