Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Руденко В.В.
при секретарі Стрілець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок скоєння злочину, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідачів про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок скоєння злочину.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 15 травня 2007 року біля 18.30 відповідач ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «Хонда-Мотор» дн НОМЕР_1, що належить відповідачу ОСОБА_3, рухаючись по вул. Набережна Леніна, грубо порушив п.п.1.3,12.3 Правил дорожнього руху України, вчинив наїзд на неї, коли вона переходила проїжджу частину дороги.
В результаті вказаної ДТП позивачу були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, що викликали розлад здоров’я, що перевищує 21 день.
По факту ДТП була порушена кримінальна справа за ст.286 ч.1 КК України, а постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 1.10.2007 року кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ст.286 ч.1 КК України було закрито на підставі ст.ст. 1 п «б», 8 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.
Таким чином, в результаті неправомірних дій відповідачів вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, перебувала на лікуванні в міській клінічній лікарні №16 м. Дніпропетровська, де витратила на лікування 3133 грн., що підтверджується фіскальними чеками. Також вважає, що діями відповідачів їй спричинено моральну шкоду, яка виразилась в моральних та фізичних стражданнях, викликаних ушкодженням її здоров’я, яку вона оцінює в 50000 грн.
Просить стягнути солідарно з відповідачів 3133,00 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, надав суду пояснення, згідно яких він передав автомобіль у володіння ОСОБА_2 на підставі довіреності, таким чином останній повинен нести відповідальність за спричинену ним шкоду.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутність зазначеного відповідача, оскільки явка останнього в судове засідання є його правом, а не обов’язком.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що 15 травня 2007 року біля 18.30 відповідач ОСОБА_2, керуючи на підставі довіреності технічно справним автомобілем «Хонда-Мотор» дн НОМЕР_1, що належить відповідачу ОСОБА_3, рухаючись по вул. Набережна Леніна з боку Центрального мосту №2 в напрямку вул. Леніна в М. Дніпропетровську, в районі електроопори №4, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пересікаючої зліва направо проїжджу частину позивача, заходів до своєчасного зниження швидкості автомобіля, аж до зупинки, не прийняв та скоїв наїзд на останню. По факту ДТП була порушена кримінальна справа за ст.286 ч.1 КК України, а постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 жовтня 2007 року кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ст.286 ч.1 КК України була закрито на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок по кримінальній справі, або постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, які вступили в законну силу, обов'язкові для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій осіб, стосовно якого винесені вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи скоєні вони даною особою.
У результаті скоєння зазначеного злочину позивачу були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, струсу головного мозку,забійної рани голови, переломів 4,5,6,7 ребер справа, передньо-нижнього вивиху правого плечового суглобу, перелому кісток правої гомілки на межі середньої та нижньої треті зі зміщенням уламків, які по своєму характеру відносяться до середньої ступені тяжкості, що потягли розлад здоров’я, що перевищує 21 день. Зазначений факт підтверджено вищевказаною постановою Бабушкінського районного суду від 1.10.2007 року. У зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень позивач проходила лікування в міській клінічній лікарні №16 м. Дніпропетровська, на яке позивачем витрачено 3133 грн., що підтверджується випискою з медичної картки позивача та фіскальними чеками на придбання ліків.
В силу ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Тому суд вважає, що позивачу була спричинена й моральна шкода, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, які позивач зазнала у зв'язку з спричиненням їй тілесних ушкоджень середньої тяжкості, в порушенні нормального життєвого ритму. Проте, суд вважає, що моральна шкода, заявлена позивачем, є дещо завищеною.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 3133 грн. - витрати на придбання ліків, та 20000 гривень моральної шкоди.
Зважаючи на вимоги ст.1187 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заподіяної шкоди з відповідача ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки згідно довіреності від 27.01.2007 року виданою ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_2, останній мав право як розпоряджатися автомобілем «Хонда-Мотор» дн НОМЕР_1, так і керувати ним, таким чином підтверджено володіння відповідачем ОСОБА_2 джерелом підвищеної небезпеки на відповідній правовій підставі.
У відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судовий збір у розмірі 59,50 грн. на користь держави відповідно до ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 60, 79, 84, 85, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок скоєння злочину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 3133 гривні та 20000 гривень моральної шкоди, а всього 23133 (двадцять три тисячі сто тридцять три) гривні 00 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 59,50 гривень та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: