СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
23 червня 2010 року Справа № 2-7/1242-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтехпоставка";
відповідач, не з'явився, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
представник відповідача, не з'явився, приватне підприємство "Транспортна компанія"Ірина";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтехпоставка" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 23 березня 2010 року у справі № 2-7/1242-2010
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтехпоставка" (вул. Полігона, буд. 87-а,місто Сімферополь,95000)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
приватного підприємства "Транспортна компанія"Ірина" (вул. Севастопольська, 94, гурт. к. 720 б, місто Сімферополь,95015)
про усунення перешкод в користуванні приміщенням та стягнення 35000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина», в якій просить стягнути з відповідачів 35 000,00 грн. та усунути перешкоди в користуванні приміщенням, розташованого за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, шляхом виселення відповідачів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 лютого 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Кримтехпоставка” та приватним підприємством «Транспортна компанія «Ірина»був укладений договір оренди нежилих приміщень, розташованих по вул. Севастопольське шосе, 8 в с. Чистеньке Сімферопольського району зі строком його дії до 03 лютого 2010 року. Позивач стверджує, що відповідач завчасно був попереджений про відсутність наміру продовжувати договірні відносини після спливу дії договору, але приватне підприємство «Транспортна компанія «Ірина»до теперішнього часу не повернуло позивачеві об'єкт оренди, а його заборгованість з орендної плати перед товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»станом на 14 лютого 2010 року складає 35 000,00 грн. При цьому, позивач посилається на те, що відповідачем на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»були направлені акти приймання-передачі приміщення, але в них в якості директора товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»була вказана ОСОБА_1, яка була звільнена з посади директора за власним бажанням з 7 травня 2009 року. Крім того, позивач також зазначає, що 03 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди вищевказаних приміщень строком на 2 роки 11 місяців. Однак, відповідачач посилається на те, що орендовані приміщення є предметом іпотеки за договором від 03 липня 2008 року, укладеним з відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», з яким укладення договору оренди погоджено не було, у зв'язку з чим відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку»вказана угода є недійсною. Крім того, відповідач посилається на те, що договір оренди не був погоджений із засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка», що суперечить пункту 6.1 Статуту товариства.
У матеріалах справи є заява про уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить суд стягнути з приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина»заборгованість з орендної плати за період з листопада 2009 року до 14 лютого 2010 року в розмірі 35 000,00 грн. та усунути перешкоди в користуванні приміщенням, розташованим за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, шляхом виселення приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина»та суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.
23 березня 2010 року до господарського суду Автономної Республіки Крим від товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що спірні приміщення були повернуті за відповідним актом приймання-передачі, у зв'язку з чим відсутня потреба в усуненні перешкод в користуванні майном.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2010 року припинено провадження у справі в частині усунення перешкод в користуванні приміщенням, розташованим за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, шляхом виселення приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина»та суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. В частині стягнення з приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»заборгованості з орендної плати за період з листопада 2009 року до 14 лютого 2010 року в розмірі 35 000,00 грн. відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтехпоставка" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить стягнути з приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина»заборгованість по орендній платі за період з листопада 2009 року у розмірі 35 000,00 грн. та пеню за порушення строків вказаних в пункті 2.6 договору оренди №1-а від 03 лютого 2009 року в розмірі 14 437,35 грн.
В апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що згідно з пунктом 2.6 договору оренди №1-а від 03 лютого 2009 року об’єкт оренди повинен бути повернений орендарем та прийнятий орендодавцем не пізніше десяти днів з моменту припинення дії договору. У випадку порушення вищевказаного строку орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1% балансової вартості об’єкта оренди за кожен день прострочки.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався.
У судове засідання, яке відбулось 23 червня 2010 року сторони не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається із матеріалів справи, 03 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»(орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди, пунктом 1.1 якого передбачено, що орендодавець передає орендарю в строкове платне володіння та користування нежилі приміщення, розташовані за адресою: с. Чистеньке Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, вул. Севастопольська, 8, загальною площею 1772,2 кв. м., для використання в якості транспортної бази автопідприємства, а орендар зобов'язується оплачувати орендну плату на умовах та в строки, передбачені цим договором.
Об'єкт оренди належить орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого реєстровий №5569 від 21 вересня 2005 року приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу Григор'євою Н. М. (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору вступ орендаря в володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Об'єкт оренди повинен бути переданий не пізніше 5 днів з моменту підписання сторонами цього договору (пункт 2.3 договору).
Відповідний акт був підписаний між сторонами (а. с. 16).
Згідно з пунктом 12.1 договору строк оренди за цим договором складає 2 роки та 11 місяців та обчислюється з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Матеріали справи свідчать, що 03 лютого 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»(орендодавець) та приватним підприємством (транспортна компанія «Ірина»(орендар) був укладений договір оренди №1-а, за умовами якого орендодавець передає орендареві в строкове платне користування та володіння нежилі приміщення, розташовані за адресою: с. Чистеньке Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, вул. Севастопольська, 8, загальною площею 1772,2 кв. м., для використання в якості транспортної бази підприємства, а орендар зобов'язується оплачувати орендну плату на умовах та в строки, передбачені цим договором.
Строк оренди за цим договором, згідно з пунктом 12.1, складає 12 календарних місяців та обчислюється з моменту підписання між сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Відповідний акт був підписаний 03 лютого 2009 року (а. с. 21).
Матеріали справи свідчать, що листами №10 від 17 грудня 2009 року, №12 від 29 грудня 2009 року, №1 від 04 січня 2010 та №2 від 11 січня 2010 року позивач попередив приватне підприємство «Транспортна компанія «Ірина»про відсутність наміру продовжувати орендні правовідносини. Однак, звертаючись до суду з цим позовом, товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»посилається на те, що орендоване приміщення після закінчення терміну дії договору оренди повернуто не було, а акт приймання-передачі від 33 лютого 2010 року не може бути прийнятий до уваги, тому як в ньому в якості директора товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»була вказана ОСОБА_1, яка була звільнена з посади директора за власним бажанням з 7 травня 2009 року.
За таких обставин, товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»просило суд усунути перешкоди в користуванні приміщенням, розташованим за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, шляхом виселення приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина»та суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Як вбачається із матеріалів справи, 20 березня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»та приватним підприємством «Транспортна компанія «Ірина»був підписаний акт приймання-передачі, за яким нежилі приміщення, розташовані за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, були повернуті товариству з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка».
Наведене свідчить про те, що на теперішній час будь-які перешкоди в користуванні позивачем власними приміщення відсутні, як і предмет спору щодо їх усунення.
В пункті 3 Роз'яснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України»від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України зокрема у таких випадках:
- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;
- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині усунення перешкод в користуванні приміщенням, розташованим за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, шляхом виселення приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» та суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України через відсутність предмету спору.
Крім того, предметом спору у цій справі є також вимога позивача про стягнення з приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина»заборгованості з орендної плати за період з листопада 2009 року до 14 лютого 2010 року в розмірі 35 000,00 грн.
Так, із матеріалів справи вбачається, що спірні нежилі приміщення, розташовані за адресою: Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8, є предметом іпотеки.
30 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит»(іпотекодержатель), товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»(іпотекодавець) та приватним підприємством «Кримбумага»(позичальник) був укладений іпотечний договір, за яким в іпотеку в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором про непоновлювальну кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року нежилу будівлю (будівлю бази), загальною площею 1772,2 кв. м., що розташована за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Севастопольське шосе, 8.
На вказаному договорі приватним нотаріусом Начинкіною Н. А. була накладена заборона відчуження переданого в іпотеку майна.
Наявність наведеного обтяження також підтверджується Витягом з Державного реєстру іпотек №22370337 від 23 січня 2009 року (а. с. 55).
В пункті 7.1.4 договору іпотеки сторони обумовили, що іпотекодавець зобов'язаний без письмової згоди іпотекодержателя не здійснювати дій, пов'язаних зі зміною прав власності на предмет іпотеки, обтяження його будь-якими зобов'язаннями, в тому числі: передача в оренду, лізинг, спільну діяльність, заставу тощо.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).
Як вбачається з частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним
Судова колегія встановила, що згода відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»на укладання договорів оренди від 03 липня 2008 року та від 03 лютого 2009 року підтверджується листом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»вих. №2582 від 27 жовтня 2008 року, який був долучений до матеріалів справи 09 червня 2010 року. Але вказані обставини не були взяті до уваги та не вияснені судом першої інстанції.
Отже, договір оренди №1-а від 03 лютого 2009 року, за яким позивач просить стягнути з приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» 35 000,00 грн., є правомірним, тому апеляційна скарга в частині стягнення заборгованості у розмірі 35 000,00 грн. підлягає задоволенню.
Однак вимоги заявника апеляційної скарги в частині стягнення пені за порушення строків, вказаних в пункті 2.6 договору оренди № 1-а від 03 лютого 2009 року в розмірі 14 437,35 задоволенню не підлягають, тому що це не було предметом розгляду у суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції –частковому скасуванню.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункт 1, 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтехпоставка" задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2010 року у справі № 2-7/1242-2010 скасувати частково. 3.Позов в частині стягнення з приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»заборгованість у розмірі 35 000,00 грн. задовольнити. Стягнути з приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина»(95015, місто Сімферополь, вул. Севастопольська, 94, гурт. к. 720 б, ідентифікаційний код 34523590) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтехпоставка»(95000, місто Сімферополь, вул. Полігонна, 87-А, ідентифікаційний код 32060762) заборгованість у розмірі 35 000,00 грн. (тридцять п’ять тисяч 00 коп.).
4.В задоволенні позову в відношенні ОСОБА_1 –відмовити.
5. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя
Судді