Справа № 2-5746/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 серпня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Кутьї С.Д.,

при секретарі – Мизнікової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька про зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за 01.01.2007 по 16.07.2008 роки таз 01.01.2010 року і надалі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2009 рік передбачено не було, а тому виплата йому доплати до пенсії в розмірі нижчому, ніж це передбачено вказаним законом є необґрунтованою. Просила визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком неправомірною.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі. Надав заперечення на позов, в якому пояснив, що розмір доплати до пенсії, встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», був визначений виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 цього Закону, Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції не визнавалися, а тому підлягають виконанню. Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні доплати до пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна визначатися згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суперечить законодавству. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується  пенсійним посвідченням НОМЕР_1

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином, за період з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Отже, вимога позивача щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.

Отже, нарахування та виплата у  2009, 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача  про  підвищення пенсії як дитині війни підлягають задоволенню за період з 13 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 16 липня 2008 року та з 01 січня 2010 року по 13 серпня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії надалі є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В межах Цивільного процесуального кодексу України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька в подальшому робити перерахунок пенсії є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік", ст.ст. 15, 16, 257 ЦК України, ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 13 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 16 липня 2008 року та з 01 січня 2010 року по 13 серпня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя                                         С.Д.Кутья

ДОВІДКА: рішення набрало законної сили 25.08.2010 р., оригінал в справі № 2-5746/10.

З оригіналом згідно,

Суддя:                                                                                                                                   С.Д.Кутья

Ў