Справа № 22-Ц-727/06 Головуючий у І інстанції - Кузьмінець ОМ.
Категорія -13 Доповідач - Здрилюк О.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2006 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської ОТ.,,
суддів - Подолюка В.А., Здрилюк О.І,
при секретарі Курті О.В.,
з участю представників позивача Янчук С.М., Туза В.С.,
відповідача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою позивача на рішення Старовижівського районного суду від ЗО травня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі:
позивач - Старовижівська районна державна адміністрація Волинської області;
представники позивача - Янчук Світлана Миколаївна, Туз Веніамін Степанович;
відповідач - ОСОБА_1;
представник відповідача - ОСОБА_2.
Колегія судців -
встановила:
Рішенням Старовижівського районного суду від 30 травня 2006 року в даній справі відмовлено в позові Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення і ухвалити нове.
Вважає, що судом допущено неповне з*ясування обставин, що мають значення для справи.
Апелянт вказує, що суд не взяв до уваги докази, які стверджують порушення орендарем - відповідачем в даній справі п. 3.7 договору оренди та ст.47 Водного кодексу України про загальне водокористування. Місцеві жителі порушили питання про недоцільність оренди озера. Зариблення озера було проведено відповідачем із порушенням встановленого порядку.
В судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, апеляційну скаргу підтримали з вищенаведених підстав та просять її задовольнити і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідач в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить суд її відхилити і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки від 17 листопада 2003 року Старовижівська районна державна адміністрація надала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 95,6813 га, в тому числі: озеро Луки площею 77,2 га для рибогосподарських потреб, прибережну смугу для сінокосіння площею 18,4813 га, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області (а.с. 8).
Відповідно до вимог ч.І ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Дострокове розірвання договору на вимогу однієї з сторін також передбачене і п.5.4 оспорюваного договору оренди земельної ділянки, а саме - за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх зобов'язань, передбачених у договорі; у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкту оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ст. 141 Земельного кодексу України.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем ОСОБА_1 не допускалось невиконання обов'язків за договором оренди, які б могли бути підставою для розірвання цього договору.
Таким чином, суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами правильно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Доводи апелянта про неповне з*ясування обставин, що мають значення для справи не стверджуються жодними доказами і є власним тлумаченням обставин справи, а тому колегія суддів не приймає їх до уваги.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому для його зміни чи скасування підстав не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області відхилити, а рішення Старовижівського районного суду від 30 травня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді