Справа № 2-936/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

20 жовтня   2010 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі головуючого - судді Регеші В.О., при секретарі Доненко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Орджонікідзевського району м.Запоріжжя, третя особа без самостійних вимог з боку відповідача -Державне казначейство України про  відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, -

                                                                встановив:

Позивач ОСОБА_1В звернувся до суду з позовом до прокуратури Орджонікідзевського району м.Запоріжжя про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн., завданої внаслідок прийняття відповідачем незаконної постанови від 22.05.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за результатами дослідчої перевірки за заявою ОСОБА_1 про злочин вчинений  службовцями  управління охорони здоров»я Запорізької облдержадміністрації.

Також просить стягнути на його користь 200 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на оплату правової допомоги.

 В обґрунтування позову  зазначив, що в лютому 2006 року він звернувся до прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя із заявою про злочин вчинений службовцями  управління   охорони здоров»я  Запорізької облдержадміністрації, які  належно не  виконували  службові обов»язки по проведенню перевірки організації надання медичної допомоги сину у Запорізському обласному   онкодиспансері. У довідці  виклали неповну та недостовірну інформацію на підставі якої прокуратурою Запорізької області  було прийнято рішення про відсутність підстав для прокурорського реагування. Постановою Дніпропетровського адміністративного суду від 05.02.2009 року прокуратуру Запорізької області було зобов»язано на подану  позивачем  заяву про злочин вчинити дії передбачені ст..97 КПК України. За дорученням  обласної прокуратури відповідач провів дослідчу перевірку з порушенням вимог законодавства і 22.05.2009 року видав незаконну постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. Незаконність  постанови підтверджується листом прокуратури Запорізької області 22.06.2009 р. у якому повідомляється про скасування  зазначеної постанови, оскільки скасовуються незаконні  рішення. До суду  звернувся із заявою,в якій  просить  справу  розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує.(а.с.44)

Представник відповідача прокуратури Орджонікідзевського району м.Запоріжжя за дорученням  Баркар А.А. позовні вимоги не визнала  та просить  відмовити в позові до суду звернулася  із заявою в якій просить справу розглянути без її участі, в письмових   запереченнях пояснила слідуююче, що :

відповідно до ст.30 ЦПК України сторонами  в цивільному  процесі є позивач  і відповідач. Позивачем та відповідачем можуть бути  фізичні та юридичні особи. Сторони в цивільному процесі  повинні   бути наділені  цивільною процесуальною   дієздатністю, а  саме здатністю  особисто  здійснювати  цивільні  процесуальні  права та виконувати  свої обов»язки в суді.

Згідно ст. 80  ЦК України юридична особа  наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю  та може бути  позивачем та відповідачем в суді. Прокуратура Орджонікідзевського району м.Запоріжжя є територіальним органом ,який входить до системи органів  прокуратури України та не є юридичною особою.(а.с.17-18).

Представник третьої особи до зали суду не з"явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, до суду направив свої письмові заперечення, в яких пояснив:

Відповідно  до загальних  підстав  цивільно-правової  відповідальності  обов»язковому  з»ясуванні   при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди , протиправність  діяння  її  заподіянні. Вважає, що позивачу необхідно довести в чому   полягає ця шкода, якими неправомірними діями її заподіяно, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Крім того зазначив, що позивачем не доведено факт завдання йому моральної шкоди. Також вважає, що позивачем не доведено наявності причинного зв»язку між погіршенням стану здоров»я позивача протиправними (на думку позивача) діяннями заподіювача та вини  останнього в її  заподіянні. Просить відмовити  в задоволенні позовних вимог  у повному обсязі.(а.с.23-24)

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, попереднього ( досудового) слідства, прокуратури або суду регламентується ст. 1176 ЦК України. Ч. 7 даної статті передбачено, що порядок відшкодування такої шкоди встановлюється законом. ( Закон України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду").

      Суб'єктами права на відшкодування є громадяни, щодо яких були вчинені відповідні незаконні дії. До незаконних дій службових осіб правоохоронних органів належать:

-   незаконне засудження;

-   незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;

-     незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про -     невиїзд; незаконне затримання;

-     незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

    Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" до незаконних дій також віднесено: незаконне проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи( посади) та вчинення інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконну конфіскацію майна, незаконне накладення штрафу; незаконне проведення оперативно - розшукових заходів, передбачених законами України „Про оперативно-розшукову діяльність", „Про організаційно - правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

При цьому в судовому засіданні не було встановлено незаконності дій відповідача по відношенню до позивача в розумінні положень ст.. 1176ЦК України та ст.. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", а відтак у останнього не виникає права на відшкодування шкоди.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" , відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв"язків , вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Однак в судовому засіданні позивач не довів суду належними доказами жодної з обов"язкових підстав застосування відповідальності за моральну шкоду, а представлені ним довідки про стан здоров"я взагалі не стосуються періоду правовідносин, що виникли між сторонами.

Витрати, понесені позивачем на отримання правової допомоги у сумі 500 грн при оформленні документів на оскарження постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 18 березня 2005 року до суду першої інстанції та підготовці заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не є матеріальною шкодою в розумінні положень ст. 22 ЦК України, а права на відшкодування даних витрат за Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" позивач не набув з підстав, викладених судом вище.

Посилання позивача на ст. 1174 ЦК України як на підставу задоволення його позовних вимог суд вважає безпідставним, оскільки даною статтею регламентується відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Судові витрати по справі , а саме витрати , пов"язані з правовою допомогою при подачі позову до суду, позивачеві не підлягають відшкодуванню з підстав ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст.. ст..22, 1176 ЦК України, Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", суд, -

Вирішив:

В задоволенні позовних вимогах  ОСОБА_1 до прокуратури Орджонікідзевського району м.Запоріжжя, третя особа без самостійних вимог з боку відповідача -Державне казначейство України про  відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням щодо стягнення  з державного  бюджету  України компенсації  моральної шкоди в сумі  5 000 грн- відмовити.

    Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом 10 днів, а в разі виготовлення  рішення  в повному  обсязі відповідно до ст.209 ч.3 ЦПК України з дня отримання  копії цього рішення.

Суддя                                         В.О. Регеша