Справа № 11-а-784/06 Головуючий в І інстанції Сливка В.В.
Категорія ст. 307 ч.2 КК України Доповідач Нагорний А.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Таран Т.С.
суддів Нагорного А.М., Давидової Н.І.
з участю прокурора Чупринської Є.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2006 року. Цим вироком
ОСОБА_1, уродженець і житель м. Біла Церква, раніше двічі судимий, засуджений за ст.307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, за ст. 309 ч.2 КК України - на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України покарання визначене 5 років і 3 місяці позбавлення волі.
У відповідності до ст. 71 КК України остаточне покарання визначене -5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він в своїй квартирі АДРЕСА_1 виготовив з метою збуту 2 млл. наркотичної рідини - опію і 16 вересня 2004 року близько 13 год. незаконно збув цю рідину за 20 грн. громадянину під псевдонімом „ОСОБА_4"
Крім того, 16.09.2004 року близько 14 год. під час огляду помешкання, в квартирі було виявлено скляний флакон ємністю 40 млл., в якому містилось 1,5 мгл. опію, який ОСОБА_1 незаконно виготовив і зберігав для особистих потреб, без мети збуту.
В поданій апеляції засуджений не згоден з вироком суду, вважає його необгрунтованим, необ'єктивним і упередженим. Він вказує, що злочинів, в яких його обвинувачують, він не вчиняв, а висновки суду у вироку є упередженими і не ґрунтуються на доказах.
В доповненні до апеляції засуджений звертає увагу на фальсифікацію показів свідків, понятих, які були присутні лише при обшуку в квартирі, про що показали в суді, а обвинувачення вказало, що вони були присутні і при огляді купюр.
Засуджений вказує, що його справа сфальсифікована працівниками міліції з метою заволодіти його житлом і цінностями.
Засуджений просить вирок суду скасувати і справу стосовно нього закрити.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти апеляції, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, судова колегія вважає апеляцію частково обґрунтованою.
Як вбачається з вироку суду, суд повно і всебічно дослідив всі докази і обставини по справі. Оцінюючи докази і обставини по справі, суд, в основному, надав об'єктивну, всебічну і мотивовану оцінку цим доказам. Однак надаючи оцінку епізоду збуту наркотичних заходів, що кваліфікуються за ст. 307 ч.2 КК України, суд допустився помилки, прийнявши сумнівні докази і докази, отримані з порушенням вимог закону, як безспірні і об'єктивні, не надаючи їм критичного аналізу.
Втім, згідно вимог ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, докази мають бути оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
Як вбачається з матеріалів справи і вироку суду, суд ці вимоги закону виконав не в повній мірі.
З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2004 року в помешканні ОСОБА_1 був проведений обшук (огляд з його дозволу), в процесі якого було вилучено наркотичну речовину, по цьому епізоду була порушена кримінальна справа і ОСОБА_1 був затриманий на три доби, звільнився з ІТТ 16.09.2004 року. В подальшому за цим епізодом звинувачення ОСОБА_1 був виправданий в зв'язку з грубим порушенням процесуальних норм і недоведеністю вини.
Згідно обвинувачення, 16.09.2004 року у ОСОБА_1 була здійснена оперативна закупка наркотичної рідини залученим громадянином з псевдонімом ОСОБА_4. З цією метою йому були буцімто вручені 20 гривень, які були оглянуті в присутності понятих. З первинних допитів понятих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вбачається, що вони були присутні лише при обшуку в квартирі ОСОБА_1, а при огляді і ксерокопіюванні купюр присутні не були.
Допитаний в першому судовому засіданні свідок ОСОБА_2 категорично підтвердив, що при огляді грошей вони з ОСОБА_3 присутні не були. В цьому суді свідок також повідомив, що після проведення обшуку вони з ОСОБА_3 написали пояснення і більше їх ніхто ніколи з цього приводу не допитував (а.с. 197). В повторному допиті, після проведення додаткового розслідування свідок підтвердив версію слідства, але ніхто з учасників процесу не вияснив, чому свідок дає настільки протиречиві покази.
Однак, в цьому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, що після огляду квартири ОСОБА_1 слідчий його більше не викликав. Крім того, в цьому судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що про всі обставини більш детально він розповів у минулому судовому засіданні, (а.с. 404, 407 зв.).
Всі ці обставини вказують на те, що оперативна закупка була проведена з порушенням встановленого порядку і як доказ вини прийнята судом безпідставно.
Поряд з цим, факт купівлі наркотичного засобу „ОСОБА_4" у ОСОБА_1 безпосередньо ніхто не бачив, обставини виходу з під'їзду „ОСОБА_4" зі шприцем наводять лише працівники міліції, поняті при огляді "покупця" присутні не були, відсутні будь-які свідки цих обставин.
Водночас самі обставини обшуку і знайдення „мічених" грошей не є безспірним, безсумнівним доказом.
По-перше, як вбачається з матеріалів справи, працівники міліції звернулись до ОСОБА_1 з пропозицією огляду житла через зовсім незначний проміжок часу після операції, так званої "закупки", і засуджений безперешкодно такий дозвіл надає, що, до речі, міг не робити, знаючи, що він вчинив незаконні дії і в домі є сліди цього злочину.
Гроші були знайдені не в карманах засудженого, не поруч десь на столі, що є характерним для такої суми, а гроші були сховані на кухні, під підносом, на питання що це за гроші, засуджений відповів, що вперше їх бачить, про що показали поняті. Така реакція „продавця" на щойно отримані гроші є неприродною, „продавець" не міг знати, що гроші мічені.
При таких протиречивих обставинах і недоречностях судова колегія вважає здобуті досудовим слідством докази досить сумнівними і обставини по епізоду „оперативної закупки" у засудженого ОСОБА_1 тлумачить на користь засудженого.
Судова колегія вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, не доведена, в цій частині обвинувачення справа стосовно нього має бути закрита.
Стосовно обвинувачення за ст. 309 ч.2 КК України, судова колегія вважає його доведеним.
При обшуку квартири були виявлені шприци з останками наркотичної рідини, Варьонов пояснив, що це його шприци і він періодично вживає наркотики.
Тому суд обґрунтовано не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1, що знайдена у флаконі наркотична рідина в кількості 1,5 млл. йому не належить, і обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у злочині, передбаченому ст. 309 ч.2 КК України.
Міра покарання засудженому за цим законом визначена з урахуванням всіх обставин справи і особи засудженого, в межах санкції ст. 309 ч.2 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого задовольнити частково. Вирок Білоцерківського міськрайсуду від 10 березня 2006 р. стосовно ОСОБА_1 змінити.
Вирок в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 307 ч.2 КК України скасувати і справу в цій частині закрити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 309 ч.2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
У відповідності до ст. 71 КК України до основного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 3 міс. позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий Судді
підпис підписи
З оригіналом звірено:
Суддя
А.М. Нагорний