ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача ГУ  МВС в Донецькій  області про витребування майна з незаконного володіння у зв'язку з закриттям кримінальної справи постановою Прокуратури Донецької області від 23.10.2006 року, згідно якої спірне майно вилучене як речові докази підлягає поверненню власнику.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.12.2006 року до справи залучено відповідачем СПД -фізичну особу ОСОБА_1

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.02.2007 року позов до СПД - фізичної особи ОСОБА_1. про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено, а в позові до ГУ МВС України в Донецькій області відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2007 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові до обох відповідачів відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати та провадження у справі припинити.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідачів до суду не надходили.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що в постанові прокуратури Донецької області від 23.10.2006 року зазначено про закриття кримінальної справи № 81-554 та повернення речових доказів вилучених у ході досудового слідства по даній кримінальній справі законним власником.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про витребування майна  з чужого незаконного володіння, вилученого під час провадження досудового слідства в кримінальній справі у зв'язку з безпідставним утриманням цього майна після закриття кримінальної справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час провадження досудового слідства в кримінальній справі слідчим органом у позивача було вилучено спірне майно та приєднано до кримінальної справи в якості речових доказів з передачею на зберігання ОСОБА_1яке за постановою прокурора про закриття кримінальної справи має бути повернуто законному власнику.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх  відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Проте, суди обох інстанцій не звернули уваги на те, що правовідносини сторін з повернення речових доказів виникли з кримінально-процесуальних відносин під час провадження досудового слідства в кримінальній  справі та не з'ясували обставини щодо підставності застосування до цих відносин ст. ст. 387, 388 ЦК України, як правової підстави позову.

До того ж, судами не було з'ясовано обставин  щодо наявності в ОСОБА_1. статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки до матеріалів справи не було залучено відповідних доказів та не було встановлено чи зберігання речових доказів пов'язано з її підприємницькою діяльністю.

В той же час, в порушення вимог ст. 105 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, скасувавши рішення суду першої інстанції та  відмовивши в позові до ПП “Открытый мир” не зробив висновку щодо перегляду судового рішення в частині позову до ГУ МВС України в Донецькій області.

Разом з цим, місцевий господарський суд, застосувавши до спірних правовідносин ст. ст. 400, 1212, 1213 ЦК України, як правові підстави задоволення позову, не з'ясував підставності їх застосування до даних правовідносин і не звернув уваги на те, що таких підстав в заявленому позові не наведено.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду  необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ - 111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Открытый мир” задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2007 року та рішення господарського суду Донецької області від 12.02.2007 скасувати, і справу № 44/407пн передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. 

Головуючий  суддя                                                                    В. Перепічай

Судді                                                                                                     І. Вовк

                                                                                         Л. Стратієнко