ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2010 року Справа №18/1830
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,
секретар судового засідання –Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача – Івлєва Л.П. –представник за довіреністю,
від відповідача –представник не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства “Торговий Дім Поляков”, м. Черкаси
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1,
м. Черкаси
про стягнення 1 842 грн. 32 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося приватне підприємство “Торговий Дім Поляков” до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 3351 від 12 квітня 2010 року в розмірі 1 842 грн. 32 коп.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 вересня 2010 року розгляд справи було призначено на 23 вересня 2010 року.
Справа розглядається після відкладення.
Представник позивача в судовому засіданні надав докази сплати відповідачем боргу в сумі 500 грн. 00 коп., позов в частині стягнення заборгованості в розмірі 1 342 грн. 32 коп. підтримав.
Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом на захист підприємець не скористався, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 05 жовтня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/1830.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 12 квітня 2010 року між приватним підприємством “Торговий Дім Поляков” (постачальник) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки за №3351.
Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору, постачальник зобов’язався передати у власність покупця продукти харчування та інші товари (далі –товар), а покупець - прийняти та оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.
Позивач свої зобов’язання за договором виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 3 650 грн. 82 коп., що підтверджується копією видаткової накладної №ТД - 1245885 від 16 квітня 2010 року.
Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на приймання товару у вищевказаній накладній.
Відповідач в свою чергу зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 1 808 грн. 50 коп., що підтверджується фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи.
Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 1 842 грн. 32 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №3351 від 12 квітня 2010 року.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відпуск товару проводився на умовах відстрочення платежу в термін 14 календарних днів з моменту поставки товару, про що вказано у видатковій накладній №ТД - 1245885 від 16 квітня 2010 року.
Отже, з урахуванням викладеного, відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар до 30 квітня 2010 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас слід зазначити, що під час розгляду справи, відповідачем було сплачено позивачу борг в розмірі 500 грн. 00 коп., що підтверджується фіскальним чеком від 17 вересня 2010 року.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 500 грн. 00 коп. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Решта суми боргу в розмірі 1 342 грн. 32 коп. за поставлений товар підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Оскільки відповідачем суму боргу в розмірі 500 грн. 00 коп. було сплачено після порушення провадження у справі, судові витрати покладаються на останнього в повному обсязі.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст 82 - 85 ГПК України суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь приватного підприємства “Торговий Дім Поляков” вул. Берегова, 4А, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32268131, п/р 2600811032 в ЧОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 3354411 –1 342 грн. 32 коп. –заборгованості, 102 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
3. В решті вимог –провадження у справі припинити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 06 жовтня 2010 року.