Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 року справа №2а-15354/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малашкевича С.А., суддів: Блохіна А.А., Попова В.В., при секретареві Касьяновій В.М., розглянула апеляційну скаргу товариства захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року у справі № 2а-15354/10/0570 за позовом товариства захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів до лікаря ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року було відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права.
Особи, що беруть участь у справі, у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді не скористалися. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права у сфері публічних правовідносин, що складаються у зв’язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист, є вибір засобу захисту порушеного права.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов’язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб’єктів у сфері публічно –правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Колегія суддів зазначає, що позивач у справі – товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів не є суб’єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідача не наділено владними управлінськими функціями та він не здійснює делеговані державою повноваження, тому відповідач також не є суб’єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів зазначає, що у приписах Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема у статті 2, йдеться про захист не будь-якого-інтересу, а тільки правового, або інакше –легітимного.
Конституційний Суд України визначив зазначений законний інтерес як “прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам”.
Колегія суддів звертає увагу на те, що порушення прав, свобод та інтересів, які захищають адміністративні суди, відбувається у публічно-правових відносинах та виходить від суб’єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що з матеріалів позовної заяви та матеріалів справи не вбачається, якими саме діями відповідача і який саме правовий інтерес позивача був порушений.
Згідно зі статтею 2 Закону України “Про захист прав споживачів” законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального Кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з додержанням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу товариства захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 р. у справі № 2а-15354/10/0570 за позовом товариства захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів до лікаря ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.
Ухвала прийнята колегією суддів у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 29.07.2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення у повному обсязі.
Ухвала складена у повному обсязі 03.08.2010 року.
Колегія суддів :