ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
18 жовтня 2007 р. |
№ 23/428пн |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого -судді |
Ходаківської І.П. |
|
суддів : |
Савенко Г.В. Данилової Т.Б. |
|
перевіривши матеріали касаційної скарги |
Приватного підприємця ОСОБА_1. |
|
на постанову |
Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2007року |
|
у справі |
№ 23/428 пн господарського суду Донецької області |
|
за позовом |
Прокурора Приморського району м. Маріуполя і інтересах держави в особі Маріупольської міської ради |
|
до треті особи |
Приватного підприємця ОСОБА_1. Приватне підприємство “Фірма Моррис” |
|
про |
звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, повернувши до земельного запасу виконавчого комітету Маріупольської міської ради, привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знос будівлі. |
за участю представників сторін:
позивача : не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
відповідача : не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Приморського району м. Маріуполя і інтересах держави в особі Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1. про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 0,0004 га., яка розташована на перехресті пр. Будівельнрків та вул. Бахчинавжи у приморському районі м. Маріуполя, привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знос будівлі.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2007року позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Зобов'язано підприємця - фізичну особу ОСОБА_1звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,004 га, що розташована на перехресті пр. Будівельників та вул. Бахчіванджи у Приморському районі м. Маріуполя, повернувши її до земельного запасу виконкому Маріупольської міської ради та привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знос будівель.
Рішення суду мотивоване тим, що сторони не реалізували своє право щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 26.08.1999р., тому він продовжений не був, що в свою чергу не дає права для знаходження на цій земельній ділянці відповідачу.
За апеляційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1Донецький апеляційний господарський суд постановою від 10.04.2007року рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.
Приватний підприємець ОСОБА_1. подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та припинити провадження по справі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, повернувши до земельного запасу виконавчого комітету Маріупольської міської ради, привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знос будівлі.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи між Приватним підприємстом "Фірма Моррис" (продавець) та СПД ОСОБА_1. (покупець) 27.01.2005року укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: м. Донецьк, пр. Будівельників, б. 58, корпус 7; приміщення розташоване на земельній ділянці (літ. А-1), загальною площею 27,4 м .
Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області 21.07.2006року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства СПД ОСОБА_1., за наслідками якої складено акт.
Перевіркою виявлено, що підприємець використовує земельну ділянку площею ,0040га на перехресті пр. Будівельників та вул. Бахчіванджи, землі житлової та громадської забудови, під торгівельний павільйон без правовстановлюючих документів (до становлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право а неї та його державної реєстрації, що є порушенням статті 125 Земельного кодексу України.
З метою усунення вищевказаних порушень до 21.08.2006року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області 21.07.2006року винесено припис № 002669.
Згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.10.2006року та припису № 004737 від 18.10.2006року СПД ОСОБА_1вищевказані порушення не усунув.
У зв'язку з невиконанням вимог припису від 21.07.2006року № 002669 відносно відповідача винесена постанова № 20/10-06к від 20.10.2006року про накладення адміністративного стягнення.
Земельна ділянка, зазначена в акті перевірки від 21.07.2006року розмірами 6,6 м2 х 5,5м2 з 26.08.1999року знаходилась в оренді у ПП "Фірма Морріс" на підставі договору оренди від 26.08.1999року, укладеного між Маріупольською міською радою та ПП "Фірма Морріс" згідно рішення виконкому від 17.02.1999року за № 74/7.
Згідно пункту 2.2 договору, він укладений на термін 3 роки, починаючи з дати його нотаріального посвідчення. По закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.
При зміні орендаря договір оренди не зберігає чинність.
Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Касаційна інстанція погоджується з висновками судів, що оскільки ПП "Фірма Морріс" після закінчення дії вищевказаного договору -26.08.2002року його дію не продовжив та з 27.01.2005року - дати укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, земельну ділянку, розташовану на перехресті пр. Будівельників та вул. Бахчіванджи, не займає, вищевказаний договір оренди землі припинив свою дію.
Згідно частини 1 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності (ч. 1 ст. 124 ЗК України) - на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 126 цього ж Кодексу, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Судова колегія вважає цілком обґрунтованим висновок судів, що відповідачем документи, які б посвідчували право користування або оренди земельної ділянки не надані, тому земельна ділянка площею 0,0040га на перехресті пр. Будівельників та вул. Бахчіванджи у Приморському районі м. Маріуполя на землях житлової та громадської забудови використовується ним без правовстановлюючих документів (без встановлення її меж в натурі (на місцевості), без документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, що не відповідає приписам Земельного законодавства України.
Також, посилання відповідача на те, що згідно статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі, якщо орендар після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою, то при відсутності письмових заперечень орендодавця на протязі одного місяці після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором, обґрунтовано не прийняті судами до уваги, оскільки згідно п. 2.2 договору оренди його дія може бути продовжена лише за письмовим повідомленням орендаря про такий намір.
З тих самих підстав невірне і твердження відповідача, що до теперішнього часу рішення про припинення права користування спірною земельною ділянкою Маріупольською міською радою не прийняте, тобто власник після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 26.08.1999р. № 45 не вирішив питання земельних відносин в межах своєї компетенції, тому спірна земельна ділянка знаходиться в оренді ПП "Фірма Моррис".
В сою чергу, касаційна інстанція вважає за можливе звернути увагу заявника на те, що приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачають автоматичного продовження (поновлення) договору оренди.
Частиною 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Заперечення заявника касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає, що підстави для скасування постанови Донецького апеляційного господарського від 10.04.2007року року в даному випадку відсутні, в зв'язку з чим касаційна Приватного підприємця ОСОБА_1скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1- залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2007року у справі № 23/428пн -залишити без змін.
Головуючий І. Ходаківська
Судді Г. Савенко
Т. Данилова