Справа № 2-10865/10

РІШЕННЯ

I  М  Е  Н  Е  М     У К Р А I Н И

05 жовтня 2010 року                           Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді  - Харечка С.П.

при секретарі  - Хіміч З.В.

з участю представника позивача – Сагат Б.Р.

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ТОВ «Рівнетеплоенерго» ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, -

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

До Рівненського міського суду надійшла позовна заява від ТОВ «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в розмірі 2351,22 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги зменшив, відмовився від позовних вимог щодо стягнення із відповідача основного боргу, в іншій частині позовні вимоги підтримав, просить стягнути з відповідача інфляційні витрати, 3 % річних та судові витрати по справі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги по стягнення інфляційних витрат, 3% річних та судових витрат не визнав, вказав, що він сплатив суму боргу в повному обсязі, тобто виконав зобов’язання, а тому підстав для стягнення вказаних сум не має.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши надані докази у сукупності, суд прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» з 11 листопада 2009 року здійснює надання послуг з централізованого опалення та підігріву гарячої води житлового приміщення відповідача, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, особовий рахунок № 122566.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст..ст. 525,526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Споживач, тобто фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Обов’язок сплачувати за отримані послуги теплопостачання передбачений також ст. 20 Закону України «Про теплопостачання».

Оскільки, ОСОБА_2 не в повній мірі здійснював оплату за надані послуги з теплопостачання в нього станом на 01 липня 2010 року виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2277,76 грн.

Вказана заборгованість відповідачем була погашена і судом прийнята відмова позивача від позову в цій частині.

Однак, відповідно до ст.. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних підлягають до задоволення.

За статтею 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення було звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача у дохід держави.

Судом не встановлено підстав для звільнення відповідача від сплати державного мита, а тому з нього належить стягнути судовий збір у сумі 51,00 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з  другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Рівнетеплоенерго» інфляційні збитки в сумі 47,21 грн. та 3% річних в сумі 26,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51,00 грн.. в прибуток місцевого бюджету.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Рівнетеплоенерго» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 (тридцять) грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги.

У випадку неподання апеляційної скарги в зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:              підпис

Копія вірно:

Суддя Рівненського міського суду                         С.П.Харечко