Справа № 2-а-2544/10

П О С Т А Н О В А

І  М  Е  Н  Е  М          У  К  Р  А  Ї  Н  И

12 жовтня 2010 року            

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді  Литвиненко І.В,

при секретарі  Шульга Т. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Чернігівського взводу ДПС ДАІ Манери Павла Вікторовича  про  визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

30.08.2010 року позивач звернувся до суду з позовом  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ( серія СВ № 181105) від 15 квіиня 2010 року, винесеної інспектором інспектора Чернігівського взводу ДПС ДАІ Манери Павла Вікторовича

             В обґрунтування позову зазначив, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення за те, що він не виконав вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», так як відсутня його вина у вчинені зазначеного правопорушення.  

        В судове засідання сторони не з‘явились. Сторони  повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи. Суд вважає, з огляду на скорочені строки розгляду справи, розгялнути справу у відсутність сторін.

         Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

15 квітня 2010  року  позивач, керуючи автомобілем  «Чері», д.н.з. НОМЕР_1, та в м. Чернігові на перехресті вулиць Магістрацька та Воровського не виконав вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено»,  що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії СВ № 127487, який є належним та допустимим доказом по.

Обставини, викладені в протоколі не спростовані позивачем, не надано належних доказів на підтвердження обставин, викладених в позові.

    В п. 1.3  Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.   

Крім того  ст. 14 Закону України „Про дорожній рух” вказує, що учасники дорожнього руху зобов’язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю  щодо дотримання законодавства про дорожній рух.   

          Отже, суд приходить до висновку, що вина позивача у скоєнні  адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 цього Кодексу вважається доведеною.

Крім того, для забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб під час розв‘язання спору, адміністративний суд перед усім повинен зробити висновок про протиправність рішення суб‘єкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування. Відповідач діяв відповідно до чинного законнодавства, факт скоєння правопорушення позивачем, за яке він був притягнутий до адміністративної відповідальності знайшли підтвердження в судовому засіданні.

              За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

      Керуючись статтями 2, 3, 94,  158 - 163, 171-2 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

            у задоволенні  позову відмовити.

    Постанова не оскаржується.

         С у д д я