ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2007 р. Справа № 13/4338а
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Скиби Г.М., секретаря судового засідання Бордунос Л.І. в приміщенні господарського суду Черкаської області м. Черкаси розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131
до державного підприємства дослідного господарства «Христинівське», м. Христинівка, вул. Дубінська, 1
про стягнення 1002 грн. 96 коп. штрафу за порушення державної дисципліни цін
за участю представників сторін:
від позивача: Гнатюк О.П. –за дорученням від 19.09.07 р. №1803,
Макаренко О.М. –заступник начальника інспекції –за посадою;
від відповідача: не з’явився. Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору. Відповідач не скористався правом на участь представників в засіданні суду.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні матеріли справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:
На виконання п. 16 плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на І півріччя 2006 року в липні 2006 року проведена перевірка державного підприємства дослідного господарства «Христинівське»з питання дотримання мінімальних цін на цукор-пісок.
Перевіркою встановлено, що відповідач в березні 2005 року реалізував Війтонович М.М. цукор-пісок згідно накладної від 04.03.2005 року № 126 в кількості 252 кг по ціні 1,99 грн. за 1 кг з ПДВ, на загальну суму 501,48 грн. з урахуванням ПДВ, що нижче діючої мінімальної ціни 2,37 грн. за 1 кг з ПДВ.
Тим самим відповідач порушив вимоги Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" від 17.06.1999 року № 758-Х1У в частині застосування мінімальної ціни на цукор-пісок, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року № 117 "Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру".
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
На підставі цього реалізація цукру повинна здійснюватись згідно Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" від 17.06.1999 року № 758-ХІУ з обов'язковим дотриманням вимог щодо мінімальних цін на цукор. Згідно частини 3 статті 9 цього Закону за порушення його норм з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.
Також статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про ціни та ціноутворення" Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року № 117 "Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру" було запроваджено мінімальну ціну за 1 тонну цукру квоти його поставки на внутрішній ринок у розмірі 2370 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).
Дана постанова Кабінету Міністрів України прийнята на виконання статті 6 Закону України від 17.06.1999 року „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру". Рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2004 року положення статті 6 цього Закону стосовно запровадження мінімальної ціни на цукор, частини третьої статті 9 цього Закону щодо стягнення штрафу „у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійсненна з порушенням встановленого порядку", визнано такими, що відповідають Конституції України.
Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" у разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, яка затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за № 1047/6238, підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.
Керуючись частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", яка передбачає штрафні санкції у розмірі подвійної вартості реалізованого цукру, постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2000 року № 868 "Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру" та наказом Міністерства економіки України від 21.05.2001 року № 107 "Про надання повноважень щодо застосування штрафних санкцій", Держцінінспекція винесла рішення про застосування штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 17.07.2006 року № 6 на загальну суму 1 002,96 грн., та разом із листом-вимогою щодо усунення виявлених порушень від 17.07.2006 року № 606 надіслала відповідачеві. Претензія від 17.07.2006 року №607 залишена без відповіді.
Станом на 30.07.2007 року рішення позивача не виконано і у встановленому законом порядку не оскаржено, а тому підлягає виконанню.
Відповідач позовні вимоги не заперечив, відзив на позов не надав. Доказів оскарження рішення про застосування штрафних санкцій від 17 липня 2006 року №6 відповідач не надав. Доказів перерахування санкцій до бюджету відповідач суду та позивачу не надав.
Позовні вимоги підлягають до задоволення.
З відповідача підлягає також стягненню судовий збір в сумі 10 грн. 03 коп. на підставі ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 163 КАС України, господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства дослідного господарства «Христинівське», м. Христинівка, вул. Дубінська, 1, код 00495800, рахунок №26001301126 в 2975 відділенні ВАТ «Ощадний банк України», МФО 354682
в доход державного бюджету код 21081100, р/р311161067004593 ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809127
1002 грн. 96 коп. штрафних санкцій.
Стягнути з державного підприємства дослідного господарства «Христинівське», м. Христинівка, вул. Дубінська, 1, код 00495800, рахунок №26001301126 в 2975 відділенні ВАТ «Ощадний банк України», МФО 354682
в доход державного бюджету через ДПІ у Христинівському районі на користь УДК України в Черкаській області, МФО 854018 код 22809222, рахунок №31117095700002
10 грн. 03 коп. судового збору.
Постанова (судове рішення) набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання постанови, оформленої відповідно до вимог ст. 167 КАС України. Сторони у справі протягом 10 днів мають право подати заяву про намір оскарження та в 20 денний строк подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказану постанову через господарський суд Черкаської області.
Суддя Г.М. Скиба