ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2007 р. Справа № 13/4517
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М. при секретарі Бордунос Л.І., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом закритого акціонерного товариства виробничо-торгова фірма "Радосинь" м. Київ, пр. Маяковського,6
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інфоазот", смт. Лисянка, вул. Вокзальна, буд.37
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
від позивача: Балакін Є.В.- за довіреністю від 26.09.2007 року;
від відповідача: Телестаков А.Ю. –директор - за посадою.
Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній доказами та матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати договору підряду № 183/1 від 19.04.2005 р. –недійсним.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступне:
19.04.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №183/1, згідно якого відповідач як підрядник зобов’язався виконати роботи по перевезенню та внесенню мінеральних добрив спеціалізованою технікою на земельних ділянках позивача загальною площею 1700 га.
Відповідно до п.5.1 та п.5.2 договору вартість послуг по внесенню мінеральних добрив на площі 1 га становить 65 грн., тобто на площі 1700 га –110 500 грн.
Відповідно до п.5.4. договору вартість послуг перевезення становить 28375грн.
Отже, загальна сума договору складає 138875 грн.
Відповідно до п.4.12 Статуту позивача Голова правління у межах своєї компетенції згідно з чинним законодавством, цим статутом підписує договори, контракти, угоди в межах 100 тис. грн., підписує договори, контракти, угоди, а сума яких перевищує 100 тис. грн., за погодженням Спостережної ради Товариства.
Таким чином, укладення договору підряду №183/1 від 19.04.2005 року на умовах, визначених у ньому, потребувало від Голови правління позивача Осикіна Олександра Володимировича необхідних для цього повноважень, як це передбачено Статутом позивача та ст. 161 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст.161 ЦК України виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
Враховуючи обмеження щодо порядку прийняття рішення органами правління позивача, які визначені ч.1 ст.161 ЦК України та Статутом позивача, щодо укладення договорів, сума яких перевищує 100 тис грн., позивач вважає, що укладаючи Договір підряду Голова управління Позивача Осикін Олександр Володимирович перевищив надані йому повноваження при укладенні зазначеного Договору, оскільки таке рішення могло бути прийняте виключно за погодженням з Спостереженою Радою Товариства. У результаті зазначених дій Головою правління позивача були порушені зобов’язання, передбачені законодавством України, зокрема статтею 92 ЦК України. Так, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У разі визнання правочину недійсним, ст.216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач позовні вимоги заперечив. Вказує на повне виконання умов договору відповідачем та примусове стягнення заборгованості за договором перед відповідачем. Просить в позові відмовити.
Оцінюючи зібрані докази, суд дійшов висновку:
- сторони не погодили істотні умови договору –кількість та якість
добрив, що мають вноситись;
- не врегульовано графік внесення добрив, концентрація, цикл робіт, що
є істотною умовою даного виду договору;
- представники сторін при підписанні договору діяли в межах своїх повноважень
та не заперечували настання певних юридичних наслідків.
Даний договір слід вважати неукладеним. В задоволенні позову належить
відмовити.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову - відмовити
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Суддя Г.М. Скиба