Справа № 22-Ц-1631/2006                                Головуючий в 1 інстанції Іванова І.В.

Категорія № 42                                       Доповідач у 11-й інстанції Сліпченко О.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 липня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі: головуючого Сліпченка О.І., суддів Коцюрби О.П., Суханової Є.М., при секретарі Некорі А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляційним скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок злочину та позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок злочину,-.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні та листопаді 2005 року позивачі звернулися до суду з названими позовами, які обґрунтовували тим, що 22.04.2005 року внаслідок ДТП яке сталося з вини водія - третьої особи ОСОБА_3, який керував службовим автомобілем ЗІЛ, що належить відповідачу ТОВ ВКТ „Арго» ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, відчував фізичний біль, знаходився на стаціонарному лікуванні, на лікування витратив 1031 гр. 55 коп. та заподіяні автомобілю ушкодження визначив у сумі 44875,51 грн., що є матеріальним збитком. Також посилаючись на те, що він отримав душевні й фізичні страждання, перетерпів порушення нормальне-' життєдіяльності, просив відшкодувати моральну шкоду, оцінивши її в 50000 грн.

У листопаді 2005 року з аналогічним позовом звернулась ОСОБА_1, яка також посилаючись на те, що внаслідок зазначеної ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим тривалий час вимушена лікуватись, несла матеріальні витрати, просила стягнути з відповідача на її користь 28148 грн. 14 коп. матеріальної . шкоди а також просила відшкодувати моральну шкоду, оцінивши її у 460000 грн., крім того просила відшкодувати витати за надання юридичної допомоги у розмірі 7500 грн., та витрати за проведення експертизи 601,07 грн.

По факту ДТП відносно третьої особи ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа, яка закрита провадженням 03 жовтня 2005 року у зв'язку із застосуванням акту амністії.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2006 року позовні вимоги позивачів задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Виробничо-комерційне товариство «Арго» на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріального збитку - 29311 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди -5 000 грн. та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріального збитку - 37788 грн., та у рахунок відшкодування моральної шкоди -20 000 грн.

У своїх апеляційних скаргах позивачі просять скасувати вказане судове рішення у частині стягнення моральної шкоди зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права і по суті вимог ухвалити нове рішення, яким задоволити вимоги позивачів.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Постановляючи рішення і частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд виходив з того, що під час ДТП водій автомобіля «Мазда» ОСОБА_2 та пасажирка ОСОБА_1, позивачі у справі, не були пристебнутими ременями безпеки, що є порушенням вимог п.п.2.3 «в» та 5.2 «б» ПДР України, та вважав що нехтування потерпілими зазначених вимог правил дорожнього руху, тобто в даному випадку груба необережність потерпілих сприяла збільшенню заподіяної їм шкоди, тому розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути зменшений.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг в тій їх частині, де апелянти вказують що судом неправильно встановлено вищенаведені обставини справи, разом з тим, колегія вважає, що вимоги п.п.2.3 «б» та 12.2 ПДР України, покладають на водія транспортного засобу обов'язок стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну.

Також колегія приходить до висновку, що моральна шкода діями відповідача позивачу ОСОБА_2, безсумнівно завдана, а визначений судом першої інстанції її розмір відповідає характеру і глибині завданих моральних страждань.

Колегія також вважає, що в судді першої інстанції не було достатньо доказів, які б дали беззаперечний висновок про те, що позивачка ОСОБА_1 не була пристебнута ременями безпеки та на цій підстав робити висновок, що груба необережність самої потерпілої сприяла збільшенню заподіяної їй шкоди.

Разом з тим колегія суддів не може погодитись з розміром мольної шкоди, який встановлено судом першої інстанції.

Колегія погоджується з тими негативними наслідками, які вказуються у матеріалах судово-психологічної експертизи № 9 6 / 2 7 в і д 18.01.2006 року, відносно ОСОБА_1, але не погоджується з її розміром, разом з тим колегія визначає розмір моральної шкоди, враховуючи принцип розумності і справедливості та вимоги ст.23 ЦК України в   розмірі - 40 000 грн.

Враховуючи викладене, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області необхідно змінити.

Керуючись ст.ст. 305, 307, 309, 312-314 ЦПК країни, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2006 року змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне товариство «Арго» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди - 40 000 гривень.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.