ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.10 Справа№ 11/162 (2010)
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.
По справі:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст Експрес», м.Львів
До відповідача Приватного підприємства «Сколівські бескиди», м.Львів
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», м.Київ
Про стягнення заборгованості на суму 58188,71грн.
Представники:
Від позивача Черевичка А.В.-предст. доручення № 55/2010 від 23.06.2010року
Від відповідача не з»явився
Від відповідача не з»явився
Суть позову:
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст Експрес»до Приватного підприємства «Сколівські бескиди»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» 58188,71грн. боргу, з яких: 51900,00грн. - сума основного боргу та 6188,71грн. - розмір нарахованої пені.
Ухвалою господарського суду від 03.09.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.10.2010року.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
01.03.2007року між ТзОВ Омега»та та ТзОВ «Міст Експрес»було укладено договір перевезення № К0056/003 від 01.03.2007року відповідно до якого позивач зобов»язався в порядку та умовах визначених договором, доставляти надані йому Замовником (відправником) відправлення до пункту призначення, а Замовник зобов»язався сплачувати за це встановлену плату.
Відповідно п.4.1 договору за перевезення вантажів Замовник зобов»язувався сплачувати Перевізнику провізну плату, згідно тарифів, вставлених в прас-листі Перевізника, який є діючим на день передачі відправлення до перевезення.
Згідно п. 4.4 договору при безготівковій формі розрахунку, оплата проводиться шляхом переказу коштів на поточний рахунок перевізника протягом 7-ми банківських днів з дати передачі відправлення до перевезення, згідно виставленого рахунку.
На виконання умов договору позивачем надано послуги з перевезення, що підтверджено Актами виконаних робіт:
- № МЕ-0021199 від 18.06.2008року на суму 6400,90грн.;
- № МЕ-0023326 від 30.06.2008року на суму 8541,50грн.;
- № МЕ-0026478 від 16.07.2008року на суму 11518,75грн.;
- № МЕ-0034930 від 30.08.2008року на суму 1924,00грн.;
- № МЕ-0039959 від 30.09.2008року на суму 8695,77грн.;
- № МЕ-0041794 від 17.10.2008року на суму 7445,70грн.;
- № МЕ-0044643 від 31.10.2008року на суму 3633,45грн.;
- № МЕ-0044918 від 31.10.2008року на суму 26,00грн.;
- № МЕ-0046430 від 17.11.2008року на суму 4525,25грн.;
- № МЕ-0049937 від 30.11.2008року на суму 12741,28грн.;
Загальна вартість наданих послуг складала 65452,60грн. Після здійснення відповідачем часткової оплати сума боргу зменшилась і на момент подання позову складала 51900,00грн.
01 12.2009року між ТзОВ «Міст Експрес»(кредитором) та ПП «Сколівські бескиди»(поручителем) було укладено договір поруки. Відповідно до п.1.1 якого поручительством забезпечуються вимоги кредитора, що випливають з Договору перевезення № К0056/003, укладеним 01.03.2007року між Кредитором та ТзОВ «Омега»(боржником), зокрема в частині своєчасних розрахунків боржником за надані послуги перевезення за таким договором перевезення.
15.04.2010року боржнику (ТзОВ «Омега») було надіслано претензію № 588/2010 від 15 квітня 2010року з вимогою оплатити суму заборгованості в розмірі 52000,00грн. Претензія була залишена без відповіді та реагування.
Керуючись п.2.3 договору поруки, кредитор 25.06.2010року звернувся із вимогою про оплату до Поручителя.
Оскільки на момент подання позову, заборгованість не погашена, позивач просить суд стягнути із боржника суму боргу в примусовому порядку шляхом задоволення позовних вимог.
Крім суми основної заборгованості, позивачем на підставі п.5.3.1 договору перевезення нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування в оплаті, що згідно представленого розрахунку складає 6188,71грн.
Таким, чином, загальна сума позову складає 58188,71грн.
Дослідивши долучені до справи матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:
01.03.2007року між ТзОВ Омега»та та ТзОВ «Міст Експрес»було укладено договір перевезення № К0056/003 від 01.03.2007року відповідно до якого позивач зобов»язався в порядку та умовах визначених договором, доставляти надані йому Замовником (відправником) відправлення до пункту призначення, а Замовник зобов»язався сплачувати за це встановлену плату.
Відповідно п.4.1 договору за перевезення вантажів Замовник зобов»язувався сплачувати Перевізнику провізну плату, згідно тарифів, вставлених в прас-листі Перевізника, який є діючим на день передачі відправлення до перевезення.
Господарським кодексом України передбачено укладення договору перевезення вантажу в письмовій формі.
Процес укладення цього договору супроводжує встановлений законодавством порядок документального оформлення перевезення вантажу.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Транспортні документи, які підтверджують укладення договорів перевезення вантажів прийнято називати перевізними документами.
Відповідно до ч.2 ст. 307 Господарського кодексу України, укладення договору перевезення підтверджується складанням перевізного документа - транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Ці ж вимоги дублює ст. 307 Господарського кодексу України. Згідно ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Підтвердженням надання перевізником Замовнику послуг за договором перевезення є відповідні Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на підставі яких замовнику виставлялись рахунки.
Оскільки оплата здійснена не була у позивача виникло право вимоги оплати за надані послуги, а у Відповідача зобов'язання їх оплатити. Розмір недооплаченої відповідачем суми складає 51900,00грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.
Стаття 546 ЦК України у п.1 зазначає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, у п.3 зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)
Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 33. 34, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути із Приватного Підприємства «Сколівські бескиди», м.Львів, вул. Зелена, 147 (код ЄДРПОУ 36078747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст Експрес», м.Львів, вул. Зелена, 147 (код ЄДРПОУ 34857447) 100,00грн. основного боргу, 1,00грн. державного мита та 2,36грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», м.Київ, вул. Голосіївська, 7 корп. 1 (код ЄДРПОУ 30383448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст Експрес», м.Львів, вул. Зелена, 147 (код ЄДРПОУ 34857447) 51900,00грн. основного боргу, 6188,71грн. пені, 580,89грн. грн. державного мита та 233,64грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
4.Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя