ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.10                                                                                           Справа№ 11/161 (2010)

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за первісним позовом:  фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1   

про  виселення

за зустрічним позовом: фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1  

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про визнання права власності

За участю представників:

від позивача по первісному позову: фоп ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_3

Суть спору:   фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до ФОП ОСОБА_2 про виселення з житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_2   

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.08.2010 р., згідно якої слухання справи призначене на 09.09.2010року.

Відповідач по первісному позову в порядку ч. 1 ст. 60 ГПК України скористався своїм правом на подачу зустрічного позову та пред'явив зустрічний позов про визнання за ним права власнсті на житловий будинок, що у АДРЕСА_2

В судовому засіданні позивач фоп ОСОБА_1 позов про виселення підтримав, просить його задоволити з мотивів вказаних у позовній заяві. Пояснив, що 02.02.2010 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди. За умовами даного договору ФОП ОСОБА_2 одержав в оренду житловий будинок у АДРЕСА_2 для здійснення у ньому підприємницької діяльності.

02.03.2010 р. між ФОП ОСОБА_2 та фоп ОСОБА_1 було укладено договір суборенди, згідно якого будинок було передано в суборенду позивачу по первісному позову.        

   Як зазначає позивач по первісному позову, з моменту укладення договору суборенди, відповідач - фоп ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у здійсненні прав на його використання, відтак просить суд  виселити відповідача.

В судовому засіданні позивач по первісному позову свої вимоги підтримав, проти зустрічного позову заперечив з підстав, викладених у первісному позові. Відзиву на зустрічну позовну заяву у встановленому законом порядку не подав.

   Відповідач по первісному позову скористався своїм правом на подачу зустрічного позову, просить його задоволити - визнати за фоп ОСОБА_2 право власності на будинок, що у АДРЕСА_2

    В обґрунтування вимог зустрічного позову послався на укладення між ним та ОСОБА_4 договору про відступлення прав вимоги від 02.02.2010 р., за умовами якого до фоп ОСОБА_2 перейшли всі права щодо житлового будинку.

    Учасникам процессу роз’яснено права та обов’язки згідно зі ст.22 ГПК України.

    Судом встановлено наступне.

   02.02.2010 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди. За умовами даного договору ФОП ОСОБА_2 одержав в оренду житловий будинок у АДРЕСА_2 для здійснення у ньому підприємницької діяльності. 02.03.2010 р. між ФОП ОСОБА_2 та фоп ОСОБА_1 було укладено договір суборенди, у встановленому законом порядку по договорах оренди та суборенди підписано акти прийому-передачі будинку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач по первісному позову посилається те, що у встановленому порядку одержав будинок у користування, а тому є його належним користувачем по договору суборенди.

   Заслухавши присутніх в судовому засіданні, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги по первісному позову необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення; позовні вимоги по зустрічному позову про визнання права власності –обгрунтованими та такими, що до задоволення підлягають в повному обсязі.

Між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 02.02.2010 року було укладено договір оренди. 02.02.2010 р. на виконання умов даного договору оренди було укладено акт прийому –передачі житлового будинку. За умовами даного договору ФОП ОСОБА_2 одержав в оренду житловий будинок у АДРЕСА_2 для здійснення у ньому підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що в подальшому між фоп ОСОБА_2 та фоп ОСОБА_1 02.03.2010 р. було укладено договір суборенди, згідно якого будинок було передано в суборенду позивачу по первісному позову –фоп ОСОБА_1        

   Як зазначає позивач по первісному позову, з моменту укладення договору суборенди, відповідач - фоп ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у здійсненні прав на його використання, відтак просить суд  виселити відповідача.

    Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

   У судовому засіданні позивач по первісному позові не надав жодних доказів порушення його прав як орендаря будинку. Крім того, як вбачається з додатку до договору суборенди від 02.06.2010 р., договір суборенди припинив свою дію за згодою сторін.

   Згідно ч. 3 ст. 774 ЦК України, до  договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

  На виконання вимог ст.ст. 783,784 ЦК України, сторони досягли згоди про припинення договору суборенди шляхом його розірвання.

   Відтак суд дійшов висновку про відсутність порушених прав фоп ОСОБА_1 як позивача по первісному позову, оскільки такі права, а саме право на використання житлового будинку останньому не належали на час звернення до суду в силу припинення орендних правовідносин.  

   Отже позовні вимоги по первісному позову про вислення є безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

    Щодо зустрічного позову, пред’явленого відповідачем по первісному позову –фоп ОСОБА_2, то такий є обґрунтованим з наступних міркувань.

    Як встановлено судом,  02.02.2010 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди. За умовами даного договору ФОП ОСОБА_2 одержав в оренду житловий будинок у АДРЕСА_2 для здійснення у ньому підприємницької діяльності.

   У відповідності до договору про відступлення права вимоги, укладеного 02.02.2010 р., до відповідача по первісному позову перейшли всі права вимоги щодо визнання за ним права власності на житловий будинок у с.Давидів по вул. Сонячна, 18. Такі права перейшли від ОСОБА_4, що належали йому на підставі відповідної документації, переданої 03.02.2010 р. шляхом підписання між сторонами додатку до договору про відстулення права вимоги від 02.02.2010 р.

    У свою чергу право власності ОСОБА_4 на житловий будинок у с.Давидів по вул.Сонячна, 18, підтверджується квитанціями про купівлю будівельних матеріалів; договором підряду від 06.06.2010 р.;  відповідною документацією про відведення земельної ділянки ОСОБА_4 Давидівською селищною радою Пустомитівського району Львівської області.

   Таким чином, судом встановлено факт створення ОСОБА_4 житлового будинку як новоствореного майна в порядку ч. 1 ст. 331 ЦК України.

   Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України, право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена)  особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом.  Особа, яка  виготовила  (створила) річ зі своїх матеріалів на  підставі договору, є власником цієї речі.

    Згідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений  іншою  особою внаслідок 1) передання   ним  своїх  прав  іншійособі  за  правочином (відступлення права вимоги).  

    Згідно ч. 3 ст. 656 ЦК України,  предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги,  якщо   вимога   не   має   особистого   характеру.   До   договору  купівлі-продажу   права   вимоги   застосовуються   положення  про  відступлення права вимоги,  якщо інше не встановлено договором або  законом.  

   Таким чином, підлягає задоволенню вимога по зустрічному позову про визнання права власності на будинок за ФОП ОСОБА_2 з мотивів відчуження йому як новому кредитору всіх прав, раніше належних ОСОБА_4 як власнику новоствореного майна.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 331, ч. 3 ст. 656 ЦК України,  ст. ст. 33, 43, 49, 82- 84 ГПК України,

суд –

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні первісного позову відмовити за його безпідставністю.

2.Зустрічний позов задоволити –визнати за фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, що проживає за адресою: м.Львів, вул.Сонячна, 12 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 100, 5 кв.м.;

  3.Судові витрати по первісному позову залишити за позивачем по первісному позову; судові витрати по зустрічному позову залишити за відповідачем по первісному позову.

      Рішення у даній справі надіслати сторонам.

          Суддя