ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 р. | № 2-20/16486-2005 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ТОВ “Кримська виноробна компанія” |
на постанову | від 28.02.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі | №2-20/16486-2005 |
господарського суду | Автономної Республіки Крим |
за позовом | ТОВ “Кримська виноробна компанія” |
до | Фонду майна Автономної Республіки Крим |
про | спонукання до укладення договору купівлі-продажу |
за участю представників сторін |
від позивача: | у засідання не прибули |
від відповідача: | у засідання не прибули |
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим про спонукання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкту приватизації незавершеного будівництва, належного Автономній Республіці Крим –буравлення та устаткування артезіанської свердловини, розташованої за адресою: Красногвардійський район, с. Красний партизан, вул. Первомайська, 1.
Позов мотивовано тим, що наказом відповідача №132 від 24.02.04 затверджені результати конкурсу з приватизації спірного майна, переможцем якого визнано позивача. Проте всупереч вимогам ч. 3 п. 1 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)" договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений внаслідок невиконання відповідачем вимог нотаріуса надати більш повний пакет документів.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши про те, що не заперечує проти укладення договору купівлі-продажу та не ухиляється від його нотаріального посвідчення. Перешкодою для укладення договору відповідач вважає відмову нотаріуса в його посвідченні.
Рішенням від 20.12.05 господарський суд Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) позовні вимоги задовольнив, посилаючись на положення ст. 187 Господарського кодексу України.
Рішення мотивовано тим, що набуте позивачем право на викуп, щодо реалізації якого виникли перешкоди, підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача укласти відповідний договір купівлі-продажу.
Постановою від 28.02.06 Севастопольський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Сотула В.В. –головуючий, Горошко Н.П., Прокопанич Г.К.) рішення суду першої інстанції скасував, а в задоволенні позову відмовив.
Постанова мотивована недоведеністю порушення прав позивача саме діями відповідача, зважаючи на відсутність обставин ухилення його від укладення спірного договору та його нотаріального посвідчення.
Ухвалою від 09.08.06 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована неврахування судом апеляційної інстанції обставин ухилення відповідача від нотаріального посвідчення спірного договору через ненадіслання нотаріусу витребуваних ним документів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд апеляційної інстанції, відповідно до Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" та згідно Положенням про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 11.09.2000 №1894, наказом Фонду державного майна України від 18.09.03 №1572 буравлення та устаткування артезіанської свердловини, які розташовані у Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим, с. Красний партизан, вул. Первомайська, 1 включені до переліку об'єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягають приватизації згідно з додатком №1. Пунктом 3 цього наказу відповідним регіональним відділенням Фонду державного майна України та Фонду майна Автономної Республіки Крим доручено здійснити приватизацію об'єктів незавершеного будівництва, вказаних у додатку №1, з наданням їм повноважень визначення конкретного способу приватизації згідно з чинним законодавством України про приватизацію.
На виконання вказаного наказу №1572 Фондом майна Автономної Республіки Крим виданий наказ №842 від 25.09.03, згідно з яким вирішено здійснити приватизацію вищезазначеного об'єкта незавершеного будівництва –буравлення та устаткування артезіанської свердловини, шляхом продажу на аукціоні.
Наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим №132 від 24.02.04 у зв'язку з тим, що для участі в аукціоні з продажу спірного об'єкта надійшла лише одна заява, вирішено здійснити його продаж шляхом викупу позивачем з визначенням початкової вартості її продажу в розмірі 1925 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.
Термін укладення договору купівлі-продажу цією нормою встановлений лише стосовно випадків придбання об'єкта приватизації на аукціоні в розмірі п'яти днів з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.
Суд апеляційної інстанції встановив, що Фондом майна Автономної Республіки Крим приватному нотаріусу Лящук О.В. було надано повний пакет документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, тобто відповідач не ухилявся від його нотаріального посвідчення.
Проте договір купівлі-продажу спірного майна між сторонами підписано не було, оскільки в силу ч. 2 ст. 45 Закону України "Про нотаріат" нотаріально посвідчувані угоди, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса чи іншої посадової особи, яка вчиняє дію. А постановою від 26.08.04 приватним нотаріусом відмовлено позивачу в посвідченні відповідного договору купівлі-продажу через невизначеність статусу об'єкту приватизації. Вказані дії нотаріуса в передбаченому ст. 50 Закону України "Про нотаріат" порядку не оскаржені.
З огляду на такі обставини позивач звернувся до господарського суду з позовом про спонукання відповідача укласти договір купівлі-продажу спірного майна, доводячи, що обов'язок щодо його укладення виник у відповідача безпосередньо на підставі Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" і згідно зі ст.ст. 11, 525 ЦК України одностороння відмова від виконання цього зобов'язання є допустимою.
Крім того, позивач послався на положення ч. 2 ст. 220 ЦК України, яка передбачає визнання договору дійсним в разі, якщо сторони домовились стосовно усіх істотних умов договору, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. При цьому вимоги щодо визнання договору дійсним позивачем не заявлялись.
Стаття 1 ГПК України передбачає звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом певних порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
В силу ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Такий спосіб захисту застосовується в разі ухилення певної особи від виконання свого цивільного обов'язку, якому відповідає право позивача, яке підлягає захисту.
Як вбачається з встановлених судом апеляційної інстанції обставин, відповідач не ухилявся від укладення договору купівлі-продажу спірного майна, а навпаки вчиняв дії спрямовані на його укладення. Неукладення ж відповідного договору відбулося через відмову нотаріуса в його посвідченні з підстав невизначеності статусу об'єкту приватизації.
З огляду на таке суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, виходячи з встановлення відсутності обставин ухилення відповідача від виконання певного обов'язку, а відтак і порушення ним прав та законних інтересів позивача.
До того ж, звертаючись з позовом про спонукання відповідача до укладення договору купівлі-продажу спірного об'єкту, позивач не доводив обставини щодо визначеності його статусу, відсутність якої стало підставою для відмови в нотаріальному посвідченні.
Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги у справі.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.06 у справі №2-20/16486-2005 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький