Справа № 22ц-5809/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Діденко О.П.
Категорія цивільна Доповідач – Шевченко В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді Лакізи Г.П.,
суддів: Шевченка В.М., Скрипки А.А.,
при секретарі Марченко О.О.,
за участю: прокурора Кушнір Л.В., відповідача ОСОБА_5, представника Шняківської сільської ради Лисенка В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою помічника Ніжинського міжрайонного прокурора на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року у справі за позовом Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ніжинської районної державної адміністрації до ОСОБА_5 про визнання недійсними і скасування сертифіката на право на земельну частку (пай) та державного акта на право власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и в :
В серпні 2010 року Ніжинський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Ніжинської районної державної адміністрації з позовною заявою до ОСОБА_5, в якій просив визнати недійсним та скасувати сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0298787, визнати недійсним та скасувати державний акт на парво власності на земельну ділянку серії ЯГ № 845948. В обґрунтуванні позову прокурор зазначав, що ОСОБА_7 не6 мала права на земельну частку, оскільки вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а Державний акт на право колективної власності на землю КСП „Україна” с.Шняківки було видано 02. 10 1995р. Відповідно до п.2 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 8 серпня 1995 року, право на земельну частку мають особи які були членами колективного сільськогосподарського підприємства, на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю по відповідному КСП. ОСОБА_8 не мав права в порядку спадкування одержувати сертифікат на право на земельну ділянку та державний акт на право власності на земельну ділянку, тому що за життя ОСОБА_7 не одержала документа, який би посвідчував право її власності на земельну ділянку, а до складу спадщини входять усі права та обов”язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року у поновленні строку позовної давності та в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі помічник Ніжинського міжрайонного прокурора просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що розпорядження голови Ніжинської райдержадміністрації № 406 від 30.11.2006 року, на підставі якого був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай), було скасовано розпорядженням голови Ніжинської райдержадміністрації № 392 від 29.06.2010 року у зв”язку з відсутністю у ОСОБА_7 права на земельну частку (пай), таким чином відпали правові підстави існування сертифіката на право на земельну частку (пай), проте судом було відмовлено у визнання сертифіката недійсним без викладення мотивів з даного питання. А враховуючи те, що державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий на підставі незаконно виданого сертифіката на право на земельну частку (пай), то право власності на землю було набуте незаконно. Щодо строку позовної давності, то апелянт вважає, що він його не пропустив, посилаючись на те, що про незаконність видачі сертифіката та державного акта йому стало відомо лише 04.06.2010 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норма матеріального або процесуального права.
Судом по справі встановлено, що 01 лютого 2007 року на ім”я ОСОБА_7( яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.), було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0298787 на підставі розпорядження Ніжинської райдержадміністрації від 30 листопада 2006 року № 406.
22 березня 2007 року ОСОБА_8 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 845948 розташованого в с.Шняківка площею 2,43 га, на підставі розпорядження Ніжинської райдержадміністрації від 25 квітня 2003 року № 153.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 хоч і не мала права на земельну частку, оскільки державний акт на право колективної власності на землю КСП „Україна” було видано після смерті останньої, однак у позовній заяві не заявлено було вимоги, про визнання недійсними як свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 1 лютого 2006 року державним нотаріусом Ніжинської райдержнотконтори на ім”я ОСОБА_8, так і свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.07.2009 року державним нотаріусом Ніжинської райдержнотконтори на ім”я ОСОБА_5 яка отримала у спадщину земельну ділянку, що належала спадкодавцю ОСОБА_8 Крім того, позивачем було пропущено 3-річний строк позовної давності, і підстав для його поновлення судом не знайдено.
Проте з такими висновками апеляційний суд погодитись не може виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 08.08.1995 року № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Виходячи зі змісту наведеного Указу, право на земельну частку( пай) мають особи які на момент видачі Державного Акту на право колективної власності на землю, були членами сільгосппідприємства( в тому числі пенсіонери), включені в список громадян- членів колективного сільськогосподарського підприємства, оскільки Державний акт на право колективної власності на землю КСП ”Україна” було видано після смерті ОСОБА_7, то її і не мали права включати в список Додаток членів КСП”Україна”, на одержання сертифікату серії ЧН №0298787 на право користування земельним паєм на земельну частку (пай), за відсутності до того правових підстав. Суд першої інстанції на зазначене не звернув уваги, допустивши неправильне тлумачення закону, внаслідок чого в рішенні зробив неправильний висновок щодо прав та обов”язків сторін, у зв”язку з чим рішення суду є незаконним і підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного, що право на отримання земельної частки (паю) у членів КСП виникає, з моменту передачі членам КСП державного акту на право колективної власності на землю, і такий акт був виданий вже після смерті ОСОБА_7, тому підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання недійсним та скасування сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ЧН№0298787 від 1 лютого 2007 року, виданий на її ім.”я ОСОБА_7 на підставі розпорядження Ніжинської райдержадміністрації від 30 листопада 2006року.
Оскільки за життя ОСОБА_7 не одержала документа, який би посвідчував право її власності на земельну частку(пай), і у зв”язку із її смертю, спадщина відкрилася на те майно, яке належало їй на день смерті на праві приватної власності (ст.1218 ЦК), тобто на час смерті вона не стала власницею частки землі, тому ОСОБА_8, який є спадкоємцем, не міг успадкувати те що не належало спадкодавцю.
Враховуючи вищезазначене, що ОСОБА_8 не мав права в порядку спадкування після ОСОБА_7 одержувати сертифікат на право на земельну частку(пай), та державний акт на право власності на земельну ділянку, тому необхідно задовольнити позовні вимоги, і визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №845948 від 22 березня 2007 року, виданий ОСОБА_8 на підставі розпорядження Ніжинської райдержадміністрації від 25 квітня 2003 року.
Висновок суду про необхідність відмови в задоволенні позову, у зв”язку з тим, що не заявлено було в позові вимог про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, в т.ч, і свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15 липня 2010 року державним нотаріусом Ніжинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5, виходячи зі змісту принципу диспозитивності викладеного в ст.11 ЦПК, є юридично неправильним, оскільки суд повинен був розглянути справу в межах вимог сторін, і в залежності від встановлених обставин та правової норми що застосовується, вирішити спір.
Виходячи з матеріалів справи ( часу коли стало прокурору відомо, про незаконність видачі сертифікату та державного акту), апеляційний суд вважає що виходячи з положень ст.261 ЦПК, прокурором не пропущений строк позовної давності, для звернення до суду з вимогою про захист цивільного права, а висновок суду в цій частині не відповідає обставинам справи.
Відповідно до правил ст.88 ЦПК у зв”язку із задоволенням позову та звільненням позивача від судових витрат, необхідно такі витрати відшкодувати, і зокрема 74 грн. за інформаційного- технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 25грн.50 коп. судового збору стягнути з відповідачки на користь держави.
Керуючись ст.158 ЗК України, Указом Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” від 08.08.1995 року № 720/95, ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу помічника Ніжинського міжрайонного прокурора задовольнити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року скасувати.
Позовні вимоги Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ніжинської районної державної адміністрації до ОСОБА_5 про визнання недійсними і скасування сертифіката на право на земельну частку (пай) та державного акта на право власності на земельну ділянку задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0298787 від 01 лютого 2007 року, виданий ОСОБА_7 на підставі розпорядження Ніжинської райдержадміністрації від 30 листопада 2006 року № 406.
Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 845948 від 22 березня 2007 року, виданий ОСОБА_8 на підставі розпорядження Ніжинської райдержадміністрації від 25 квітня 2003 року № 153.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 74 грн. та судовий збір в розмірі 25грн.50коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді :