ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2010 р.Справа  № 9/186-10-3487

За позовом:  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;      

До відповідача:  фізичної особи-підприємця ОСОБА_2     

про стягнення 51934,13грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача:  ОСОБА_3 (за довіреністю);

Від відповідача: не з’явився;

       СУТЬ СПОРУ: 09.08.2010р. за вх. №6783 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі –Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі –Відповідач) 51 934,13 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.  

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, незважаючи на те, що про розгляд господарським судом справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення відділення зв’язку про вручення поштового відправлення. Відповідач не надав відзив на позов, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

27.07.2009р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір про надання послуг сільськогосподарською технікою. Згідно даного Договору, Відповідач доручає, а Позивач приймає на себе зобов’язання по проведенню сільськогосподарських робіт: збирання врожаю сільськогосподарських культур (озимого ячменя, озимої пшениці, ріпаку) на площі 400 га. Відповідач в свою чергу, зобов’язався здійснити розрахунок за виконану роботу.

Після підписання даного Договору, Позивач приступив до виконання договірних зобов’язань. Позивачем було зібрано, згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 10.08.2009р. 83,95 га, згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 15.08.2009р. 131,05 га врожаю.

У відповідності до актів приймання-передачі наданих послуг, вартість послуг склала 300 грн. за 1 га. Всього Позивачем було зібрано 215 га сільськогосподарських культур.

Загальна сума за виконану роботу склала 64 500 грн. Відповідачем було погашено суму боргу в розмірі 25 185 грн. Залишок несплаченої суми складає 39 315 грн.

Згідно даного Договору п. 4.1, за надані послуги замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця грошові кошти в сумі, визначеній згідно акту приймання-передачі наданих послуг, протягом десяти днів з дати підписання акту.

Згідно п. 5.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов Договору, сторони несуть матеріальну відповідальність згідно чинного законодавства України. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач зазначає, що відсутність вилучених коштів надто ускладнює діяльність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, тим самим спричиняє втрату можливості виконання певних задач, вирішення яких необхідне для нормальної діяльності Позивача. В цьому і полягає моральна шкода, оцінена в розмірі 5 000 грн.

Крім цього, Позивач звертався за юридичною допомогою, та поніс витрати у сумі 4 000 грн., тому просить суд відшкодувати на його користь понесені збитки, при  цьому не надавши жодних доказів на підтвердження цього факту. Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що       стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.  

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори, укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно   до   ч.2   ст.625   ЦКУ,   боржник,   який   прострочив   виконання   грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

           Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово, згідно ст. 32 Господарського кодексу України.

           Відповідно до ст. 34 Господарського кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Згідно положень ст. 23 Цивільного Кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

           Відповіднодо ст. 44 Господарського кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Ч. 3 ст 48 Господарського кодексу України зазначає, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".  

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, як не обґрунтовані до кінця, не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

               Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -                                                             

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в АКБ „Індексбанк”, МФО 328384, код ЄДРПОУ 2734410838) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ДРФО 2994000620, р/р НОМЕР_4  в КГРУ „Приватбанк”, МФО 300711) основний борг в сумі 39 315 грн., пеню в сумі 2 378,24 грн., витрати по державному миту в сумі 416,24 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.   

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                                                       Меденцев П.А.