донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

  13.10.2010 р.                                                                        справа №  26/48/09

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю  

представників сторін:                                                                             

від кредитора:не з"явився

від боржника:

від скаржника:Денисюк О.С., за довіреністю

не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву м.Київ

на  ухвалу господарського суду Запорізької  області

від17.08.10 року

у справі№ 26/48/09

за заявоюВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" м.Запоріжжя

до боржникаЗапорізького державного підприємства "Радіоприлад" м.Запоріжжя

провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької  області від 17.08.2010р. у справі №26/48/09 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», М.Запоріжжя .

Грошові вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву у сумі  14 990 640,22грн. - відхилено в повному обсязі.

Вимоги інших кредиторів визнані  погашеними.

Зобов'язано розпорядника майна боржника скликати перші загальні збори кредиторів відповідно до ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Рішення комітету кредиторів надати суду у строк до 09.09.2010.

Засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі   про банкрутство призначено на 30.09.2010. об 11-00.

Замінено кредитора у справі - Відкрите акціонерне товариство «Банк Кіпру»на Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру».

Ухвала суду мотивована положеннями ст.ст. 14,15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та тим, що заявлені кредиторами вимоги (з урахуванням заяв про зменшення) визнані боржником та розпорядником майна в повному обсязі, та включені до реєстру вимог кредиторів.

В частині відхилення в повному обсязі грошових вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву у сумі  14 990 640,22грн.  ухвала суду мотивована тим , що Державному комітету України з державного матеріального резерву було відомо про самовільне відчуження товарно-матеріальних цінностей мобрезерву у грудні 2005 року ,  а від так , з урахуванням приписів ст.ст. 257 , 258 Цивільного кодексу України Державний комітет України з державного матеріального резерву пропустив строк позовної давності .

Державний комітет України з державного матеріального резерву м.Київ, не погоджуючись з ухвалою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування , так як вважає, що дану ухвалу прийнято з порушенням норм  матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції  порушив норми ст.ст. 257, 258,268 Цивільного кодексу України. Вважає , що з врахуванням приписів п. 6 ст. 268 Цивільного кодексу України  позовна давність на вимоги  Держкомрезерву передбачена ст.ст. 257, 258 цього Кодексу не поширюється. При цьому , посилається на договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобрезерву № 61 від 26.09.02р., Акт перевірки  від 14.07.07р.

Боржник ,  Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад»м.Запоріжжя, у відзиві № 131-3295 від 12.10.10р. на апеляційну скаргу та представник боржника в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує , вважає їх незаконними  та необґрунтованими. При цьому , посилається на те , що в повідомленні арбітражного керуючого від 23.10.09р. зазначено , що вимоги про визнання Державного комітету України з державного матеріального резерву м.Київ кредитором та внесення його до третьої черги реєстру вимог кредиторів боржника на суму 14990640,22грн. не визнаються  у зв’язку з неподанням документів , що підтверджують грошові вимоги.

В нинішнє судове засідання представники скаржника , ініціюючого кредитора та арбітражний керуючий не з’явились. Поважних причин нез’явлення суду не повідомлено . Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

В зв’язку з вищенаведеним , керуючись положеннями ст. 75 Господарського процесуального кодексу України  судова колегія  вважає  можливим розглянути справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника боржника, судова колегія встановила.

Ухвалою господарського суду Запорізької області  від 08.07.09р. порушено провадження у справі про банкрутство Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів , призначено підготовче засідання ( т. 1 а.с. 1)

10.08.09р. у підготовчому засіданні розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Забродіна О.М., кандидатура якого була запропонована Державним департаментом з питань банкрутства Запорізького обласного відділу з питань банкрутства.

На виконання ухвали від 10.08.09р. в газеті «Голос України»№ 172 (4672) від 15.09.09р.  опубліковано оголошення про порушення даної справи про банкрутство.

У порядку та встановленому строку , передбаченому ст. 14 Закону України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до господарського суду  надійшли заяви з майновими (грошовими)  вимогами до боржника:

1.Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі - 132 195,79грн.

2.Концерн «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя - 1 700 101,03грн.

3.Комунальне підприємство «Водоканал», м. Запоріжжя - 14 187,48грн.

4.Товариство з обмеженою відповідальністю «Лауреола», м. Запоріжжя - 36 157,85грн.

5.Первинна профспілкова організація Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»-103 846,59грн.

6.Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг м. Запоріжжя Запорізької філії ВАТ «Укртелеком»- 153 199,83грн.

7.Товариство з обмеженою відповідальністю «Крісті АГ», м. Запоріжжя - 6767,00грн.

8.Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮІС», м. Запоріжжя - 65 964, 10грн.

9.Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта Січ», м. Запоріжжя - 48 685,95грн.

10.Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька міська енергетична компанія», м. Запоріжжя - 626 683,72грн.

11.Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя -З 128 523,56грн.

12.Товариство з обмеженою відповідальністю «Пакіндустрія», м. Запоріжжя - 8734,80грн.

13.Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя - 902 847,90грн.

14.Державний комітет України з державного матеріального резерву, м. Київ - 14 990 640,22грн.

15.Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, м. Запоріжжя - 14831,11грн.

16.Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», м. Київ - 30 500 720,71грн.

Також у передбачений Законом строк, до суду надійшла заява ініціюючого кредитора з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 5 891 279,48грн.

У Повідомленні № 01/17 від 23.10.09р.  ( т. 7 а.с. 129) боржником та арбітражним керуючим  грошові вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Київ не визнані в повному обсязі  в зв’язку з не наданням документів  , що підтверджують грошові вимоги.

Ухвалою господарського суду Запорізької  області від 17.08.2010р. у справі №26/48/09 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», М.Запоріжжя .

Грошові вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву у сумі  14 990 640,22грн. - відхилено в повному обсязі.

Вимоги інших кредиторів визнані  погашеними.

Зобов'язано розпорядника майна боржника скликати перші загальні збори кредиторів відповідно до ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Рішення комітету кредиторів надати суду у строк до 09.09.2010.

Засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі   про банкрутство призначено на 30.09.2010. об 11-00.

Замінено кредитора у справі - Відкрите акціонерне товариство «Банк Кіпру»на Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру».

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважного представника боржника, що був присутній в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги, та часткову не відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства та обставинам справи з таких підстав.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України  господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  , зокрема положеннями ст. 1, визначено  чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом , зокрема , конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника,  які виникли  до  порушення  провадження  у  справі  про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.  До конкурсних кредиторів  відносяться  також кредитори,  вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва  та  платежу  за  векселем  на підставі  статей  43  та  70  Уніфікованого  закону  про переказні векселі та прості векселі,  запровадженого  Женевською  конвенцією 1930 року .

Конкурсними кредиторами   слід   вважати  кредиторів,  термін виконання вимог яких до боржника настав до  дня  порушення  справи про банкрутство боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як підтверджено матеріалами справи , заявник опублікував оголошення про порушення справи про банкрутство в «Голос України»№ 172 (4672) від 15.09.09р.

А від так , граничний строк подачі документів , позначених у ч. 1 ст. 14 означеного Закону  ,   закінчився 15.10.09р.

Заява про визнання кредитором   №786/юр від 14.10.09р. Державним комітетом України з державного матеріального резерву була відправлена 14.10.09р. , що підтверджується матеріалами справи ( т. 7 а.с. 109) , тобто у встановлений Законом строк.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Як було встановлено судом першої інстанції , у встановлений Законом термін із заявами про визнання кредитором до боржника звернулися : Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі ; Концерн «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя ; Комунальне підприємство «Водоканал», м. Запоріжжя ;Товариство з обмеженою відповідальністю «Лауреола», м. Запоріжжя ; Первинна профспілкова організація Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»;Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг м. Запоріжжя Запорізької філії ВАТ «Укртелеком»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Крісті АГ», м. Запоріжжя ; Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮІС», м. Запоріжжя ; Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта Січ», м. Запоріжжя ; Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька міська енергетична компанія», м. Запоріжжя ; Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя; Товариство з обмеженою відповідальністю «Пакіндустрія», м. Запоріжжя ; Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя ; Державний комітет України з державного матеріального резерву, м. Київ ; Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, м. Запоріжжя ; Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», м. Київ .

Також у передбачений Законом строк, до суду надійшла заява ініціюючого кредитора з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 5 891 279,48грн.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Тобто, у справі про банкрутство завдання господарського суду у попередньому засіданні полягає в перевірці заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на предмет їх відповідності чинному законодавству.

За приписами ст. 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє всіх кредиторів.

Отже, господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.

Тож, незважаючи на ставлення  боржника до тих , або інших грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Місцевий господарський суд, затверджуючи поданий реєстр вимог кредиторів, виходив з того, що кредиторські  заяви розглянуті  розпорядником майна та керівником боржника, кредиторські вимоги , що  визнані , включені до реєстру вимог кредиторів.

Як про це вже було позначено вище , боржником та арбітражним керуючим  грошові вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Київ не визнані в повному обсязі  в зв’язку з не наданням документів  , що підтверджують грошові вимоги.

Суд першої інстанції розглянув  вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Київ , з посиланням на приписи ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України відхилив  заявлені грошові вимоги в повному обсязі.

Розглянувши надані до матеріалів справи документи , судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині з оглядом на наступне.

Державний комітет України з державного матеріального резерву є центральним органом виконавчої влади.  Відповідно до Закону України «про державний матеріальний резерв»від 24.01.1997р. № 51/97-ВР та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний  комітет України з державного матеріального резерву»від 08.06.06р. № 810, основним завданням Держкомрезерву України є управління державним резервом.

Як вбачається з матеріалів справи , між Державним комітетом України з державного матеріального резерву, м. Київ та Запорізьким Державним  підприємством «Радіоприлад»(боржник) був укладений договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобрезерву № 61 від 26.09.02р.

Накопичення матеріальних цінностей мобрезерву проведено відповідно до затвердженої номенклатури.

14.09.07р. , на підставі  службового завдання Держкомрезерву України від 30.08.07р. № 337/п, контрольно-ревізійним відділом Держкомрезерву України була проведена контрольна перевірка наявності , якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні у Запорізького Державного  підприємства «Радіоприлад»(боржник), за результатами якої виявлені факти самовільного використання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, про що складено Акт від 14.09.07р.

З даним актом  були ознайомлені в.о. генерального директора С.В.Панфілов, в.о. головного бухгалтера О.А.Школяренко та відповідальний за роботу з мобрезервом Л.О.Клемешина.

Згідно з п.3 та п.4 ст.11 Закону України “Про державний матеріальний резерв”  перелік підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами. Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100-03 від 29.01.98 “Положення про особливості формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобрезерву” ( 100-03-98-п ), Положення про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою ЦК КПРС та ради Міністрів СРСР від 29.09.69 мобілізаційний резерв матеріальних цінностей створюється підприємствами в мирний час відповідно до встановлених мобілізаційних завдань. Норми накопичення матеріальних цінностей встановлюються за номенклатурами та обсягами, визначеними міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Як вбачається з матеріалів справи , акт перевірки контрольно-ревізійного відділу Держкомрезерву України боржником у встановленому законом порядку оскаржений не був, висновки даної перевірки спростовані не були.

З урахуванням вищенаведеного та матеріалів справи , судова колегія дійшла до висновку щодо законності та обґрунтованості заявлених Державним комітетом України з державного матеріального резерву м.Київ вимог.

Щодо пропуску строку позовної давності з врахуванням положень ст.ст. 257,258 Цивільного кодексу України  , на який посилається суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення в цій частині ,судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд першої інстанції , застосовуючи означені положення , послався на лист боржника від 23.11.05р. № М-353т, яким останній повідомив Держкомрезерв  про результати інвентаризації та пропозиції щодо відшкодування  завданих  збитків, але а ні в Повідомленні  № 01/17 від 23.10.09р. , а ні в інших поясненнях боржника відсутні посилання на даний Лист , до того ж копія або оригінал цього документу в матеріалах справи відсутній.

При цьому ,  суд першої інстанції не звернув уваги на приписи п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України де зазначено , що позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому , слід зауважити , що такої заяви , як збоку Боржника та і кредиторів матеріали справи не містять .

Крім того , суд першої інстанції безпідставно не застосував положення ч. 7 ст. 268 Цивільного кодексу України за якими позовна давність не поширюється , зокрема, на  вимогу  центрального  органу  виконавчої  влади,  що здійснює   управління   державним   резервом,  стосовно  виконання зобов'язань,  що  випливають  із  Закону  України  "Про  державний матеріальний  резерв"  .

Окрім вищевикладеного  , судова колегія вважає необхідним зауважити на тому , що відповідно до п.п. 8, 10  ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»за несвоєчасне повернення до державного резерву позичених матеріальних  цінностей  одержувач  сплачує  штраф  у  розмірі 100 відсотків  вартості неповернених матеріальних цінностей виходячи з ринкових  цін,  що  діють на день повернення, але не менше, ніж на день  відпуску,  і  пеню  за  кожний  день прострочення до повного виконання  зобов'язання.   

У  разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного  резерву,  в  тому  числі  самовільного  відчуження,  з юридичних осіб,  на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності,  стягується  штраф  у  розмірі  100  відсотків  вартості виходячи  з  їх  ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження),  а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу   за   кожний   день  до  повного  повернення  матеріальних цінностей.

При цьому , згідно з приписами п. 16 означеної статті Закону розмір пені,  передбачений пунктами  7,  8,  9,  10  цієї статті,   обчислюється   з   вартості  матеріальних  цінностей. Відповідно до п. 17 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»фінансові  санкції,  передбачені пунктами 3,  4,  8 і 10 цієї  статті,  застосовуються  у  безспірному порядку

На підставі викладеного, судова  колегія дійшла висновку, що  ухвала господарського суду  частково не відповідає  фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга є  підставами для її  часткового скасування .

Керуючись ст.ст. 103,104, 105, 106  Господарського процесуального кодексу України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву м.Київ на ухвалу  господарського суду Запорізької області від 17.08.2010р.у справі № 26/48/09 задовольнити частково  .

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.08.2010р.у справі № 26/48/09  –скасувати частково в частині  відхилення в повному обсязі  грошові вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву м.Київ.

Задовольнити заяву Державного комітету України з державного матеріального резерву м.Київ  про визнання  кредитором та внесення йогодо третьої черги реєстру вимог кредиторів Запорізького Державного підприємства «Радіоприлад»на суму 14990640,22грн.

Визнати кредитором  Державний комітет України з державного матеріального резерву м.Київ Запорізького Державного підприємства «Радіоприлад»на суму 14990640,22грн.

Внести до реєстру вимог конкурсних кредиторів Запорізького Державного підприємства «Радіоприлад»м.Запоряжжя  Державний комітет України з державного матеріального резерву м.Київ - 14990640,22грн.- 3-тя черга.

В іншій частині ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.08.2010р.у справі № 26/48/09 залишити без змін.

Справу передати для подальшого розгляду  до  Господарського суду Запорізької області  .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

          Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 13.10.10р.

Головуючий          

Судді: