Справа № 22- 1539 - 2010 р. Головуючий у 1-й інст. – Сидоренко З.С.
Категорія № 52, 53 Доповідач - Оніпко О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Шимківа С.С., Ковалевича С.П.
При секретарі - Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника СВК « Лютинський» Мартинова О. на рішення Дубровицького районного суду від 11 серпня 2008 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до СВК «Лютинський» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубровицького районного суду від 11 серпня 2008 р. задоволено позов ОСОБА_2 : поновлено позивача на роботі на посаді голови СВК «Лютинський» Дубровицького району з 15.01.2008 р.; стягнуто на його користь з відповідача 5702 грн.62 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 2 000 грн. моральної шкоди.
В поданій на рішення апеляційній скарзі представник відповідача вказує, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд керувався нормами КЗпП України, в той час як згідно з вимогами закону та п. 35 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992 р., з відповідними змінами, спори щодо виключення з членів кооперативів або КСП, звільнення осіб з певних посад, переведення їх на іншу роботу, припинення трудового договору з ними вирішуються виходячи з відповідних норм законодавства про кооперативи або з норм їхніх статутів чи інших нормативних актів.
Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу ( п. 8.2. Статуту ). Суд не взяв до уваги довідку № 05/324 від 30.07.2008 р. ,видану управлінням агропромислового розвитку Дубровицької РДА про те, що членами кооперативу є лише 4 особи.
Висновок суду про те, що кооператив налічує щонайменше 53 особи грунтується на припущеннях і суперечить матеріалам справи. Не дано оцінки рішенням загальних зборів членів СВК від 5.11.2007 р. (протокол № 3 ) від 27.12.2007 р. (протокол № 4), в яких приймали участь четверо членів кооперативу - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Рішенням зборів членів СВК від 15.01.2008 р. було звільнено позивача із займаної посади. Вказані рішення є чинними та ніким не оскаржені. На час звільнення позивача з посади голови СВК, трудові відносини з ним не були припинені. Поновлюючи позивача на посаді голови СВК, суд втрутився в його господарську діяльність останнього та не взяв до уваги, що рішенням загальних зборів членів СВК від 8.08.2008 р. ОСОБА_2, виключено із складу засновників згідно з п. 3.3. Статуту.
Просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову .
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення в справі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є засновниками сільськогосподарського виробничого кооперативу „Лютинський» Дубровицького району Рівненської області, що стверджується матеріалами справи, поясненнями сторін , установчим договором від 3.03.2005 р., посвідченим Дубровицькою держнотконторою 6.04.2005 р. та Статутом СВК „Лютинський « , розділ 2.1., затвердженого протоколом зборів № 1 від 3.03.2005 р. та зареєстрованого у державному реєстрі 22.04.2005 р. ( а.с. 7 -22, 60 – 67 ).
3.03.2005 р. позивача було призначено головою кооперативу.
Згідно з протоколом № 1 рішення зборів засновників кооперативу від 15.02.2008 р. ОСОБА_2 було звільнено від обов”язків голови СВК „Лютинський „ за грубе порушення Статут кооперативу ( а.с. 46 ).
Вважаючи своє звільнення з посади голови кооперативу незаконним, ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначав, що згідно з п. 8.3.1.Статуту голова обирається та звільняється рішенням загальних зборів членів кооперативу, а вказане рішення прийнято засновниками кооперативу, що суперечить Закону України „ Про сільськогосподарську кооперацію” та Статуту СВК. Також відповідачем порушено вимоги ст. 149 КЗпП України, оскільки письмових пояснень від нього останнім не вимагалось.
В обґрунтування своїх доводів, ОСОБА_2 посилався на ксерокопії протоколу зборів ( а.с. 50) , у якому зазначено про присутність на зборах 166 чоловік, з них членів кооперативу – 48 осіб та списки членів кооперативу з кількістю - 30 та 35 осіб ( а.с. 58-59), також зазначав, що кооператив налічує щонайменше 53 члени, однак скільки конкретно, він не знає.
Згідно з п.1.9. установчого договору ( а.с. 61) та п. 8.2 Статуту вищим органом СВК „ Лютинський” є загальні збори членів кооперативу .
Розділом 4 Статуту визначено підстави набуття членства в кооперативі, зокрема встановлено , що членами кооперативу є його засновники, зазначені у п. 2.2 та інші особи, прийняті до кооперативу у встановленому цим статутом порядку і які не припинили членство в кооперативі.
Також, згідно з п. 4.1.2. членами кооперативу можуть бути фізичні особи, які досягли 16 – річного віку, виявили бажання брати трудову участь в діяльності кооперативу, які визнають статут та дотримуються його вимог ( а.с. 10).
У кооперативі допускається асоційоване членство. Асоційованими членами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які визнають цей Статут та зробили пайовий внесок у створення і розвиток кооперативу ( п. 4.1.3 ).
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви , в якій зазначається зобов»язання внеску в терміни встановлені Статутом( п. 4. 2.1).
Питання про прийняття до членів кооперативу вирішується Головою (Правлінням) кооперативу протягом одного місяця після надходження письмової заяви про вступ до кооперативу. ( п. 4.2.2.).
Згідно з п. 4.2.8. особа , прийнята в члени кооперативу, крім вступного внеску , який повинен бути внесений не пізніше року з моменту подачі заяви про вступ до кооперативу, зобов»язана внести пайовий внесок в термін не пізніше 60-ти днів з дня прийняття її в члени ( асоційовані члени ) кооперативу, перелік яких передбачено п. 4.2.12 Статуту.
Факт внесення членами кооперативу вступного та пайового внеску засвідчується відповідним свідоцтвом, яке не є цінним папером.
З довідки, наданої на запит суду управлінням агропромислового розвитку Дубровицької райдержадміністрації Рівненської області від 30.07.2008 р. № 05/324 вбачається, що вступ до членів кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви, вступного та пайового внесків у відповідному розмірі. Також зазначено, що членами СВК „ Лютинський” є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( а.с. 207). Протоколом № 2 рішення зборів засновників – членів кооперативу від 22.01.2008 р. виконавчим директором кооперативу було призначено ОСОБА_6
Таким чином, судом встановлено , що на час прийняття рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади голови СК „ Лютинський” членами кооперативу було лише чотири особи, які є одночасно і засновниками вказаного кооперативу.
За таких обставин звільнення позивача з посади голови кооперативу на підставі рішення зборів засновників СВК „ Лютинський” від 15.01.2008 р. (протокол № 1), не суперечить вищевказаним вимогам закону та положенням розділу 8 Статуту кооперативу.
У зв”язку з наведеним, посилання позивача на наявні у справі списки осіб- „членів кооперативу”, не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях останнього щодо приблизної кількості членів кооперативу та спростовуються вищенаведеним і поясненнями представника відповідача про те, що вказані у списках на а.с. 58-59 та особи та особи присутні на зборах ( а.с. 50), не є членами кооперативу, а є лише найманими працівниками та перебувають у трудових відносинах з відповідачем.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 131 ЦПК України ( у старій та новій редакції), сторони зобов”язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі.
Враховуючи ту обставину, що позивач займав посаду голови СВК протягом майже трьох років, він , як при зверненні до суду з даним позовом, так і під час усього розгляду справи, жодного доказу на обґрунтування своїх позовних вимог в порядку ст. 60 ЦПК України, як : заяви громадян про вступ до кооперативу, сплату ними у встановленому розмірі вступного та пайового внесків, списки осіб, прийнятих у члени кооперативу за розпорядженням голови кооперативу та затверджені загальними зборами членів кооперативу згідно п. 4.2.2. та 8.3. Статуту, суду не надав, окрім того, ствердив в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.10.2010 р., що такі докази у нього відсутні.
Оскільки висновки суду 1-ї інстанції , наведені у рішенні, не відповідають обставинам справи та вимогам закону і воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про його скасування з ухваленням нового рішення в справі про відмову ОСОБА_2 у позові.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу СВК „ Лютинський” – задовольнити.
Рішення Дубровицького районного суду від 11 серпня 2008 р. – скасувати.
В позові ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу „ Лютинський” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Судді