справа № 2а-1177/10/0670
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
при секретарі - Корольовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 < Текст >
до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції < Текст >
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Бердичівської ОДПІ №0005321701/0 від 26.08.2009 року та №0005321701/1 від 11.11.2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при проведенні перевірки, дійшов до помилкового висновку щодо порушення підприємством вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 28704,00 грн. за червень 2009 року у взаємовідносинах з ТОВ "Торговий Дім "Еліт" та ТОВ "Торговий Дім "Дольче Віта", оскільки здійснення операцій з даними контрагентами підтверджено відповідними первинними документами.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення. Свою правову позицію обґрунтував тим, що позивач незаконно відніс до податкового кредиту червня 2009 року суми ПДВ по податкових накладних за квітень та травень 2008 року.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.08.2009 року працівниками Бердичівської ОДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року Приватного підприємця ОСОБА_1, про що складено акт №1815 від 12.08.2009 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, платником занижено від"ємне значення різниці між сумою податкових зобов"язань та сумою податкового кредиту за червень 2009 року в розмірі 28704,00грн.
За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005321701/0 від 26.08.2009 року.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Бердичівської ОДПІ в порядку адміністративного узгодження.
Для перевірки фактів викладених в первинній скарзі, у період з 23.10.2009 року по 29.10.2009 року працівниками Бердичівської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПП ОСОБА_1 з питань достовірності визначення сум податкового зобов"язання та податкового кредиту згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року, за результатами якої складено акт №2984/2501/2163618058 від 04.11.2009 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, заниження суми ПДВ заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2009 року у розмірі 28704,00грн.
У подальшому винесено податкове повідомлення-рішення №0005321701/1 від 11.11.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 30139,00грн., в тому числі 28704,00грн. за основним платежем та 1435,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В ході перевірки декларацій податковим органом встановлено, що ПП Проців, в порушенні вимог Закону України "Про податок на додану вартість", до податкового кредиту по ПДВ за червень 2009 року включив податкові накладні попередніх звітних періодів на загальну суму 28704,00грн., в тому числі 5288,04грн. та 9885,75грн. податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентом ТОВ "Торговий дім "Еліт" за №ЦБ-1404/03 від 14.04.2008 року та №ЦБ-2104/03 від 21.04.2008 року; 9368,40грн. та 4161,60грн. податку на додану вартість за податковими накладним ТОВ "Дольче Віта" за №13941 від 27.05.2008 року та №14530 від 31.05.2008 року.
Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом.
Зокрема, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні приватного підприємця ОСОБА_1 №ЦБ-1404/03 від 14.04.2008 року, №ЦБ-2104/03 від 21.04.2008 року та №13941 від 27.05.2008 року, №14530 від 31.05.2008 року відповідають вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки включають необхідні реквізити, а тому вказані у них суми правомірно внесені позивачем до податкового кредиту.
ДПА України своїм листом від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417 чітко дала роз"яснення про те, що у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.
Позивачем надано податкові та видаткові накладні, копії платіжних доручень, як доказ сплати отриманих товарів (а.с.26-31), журнал реєстрацій податкових накладних, з якого вбачається, що вищевказані податкові накладні отримани ним 01.06.2009 року. В даному випадку відбулась і перша і друга події, відповідно позивач правомірно сформував податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Торговий дім "Еліт" та ТОВ "Дольче Віта".
Посилання відповідача на те, що позивачем суми ПДВ мали бути віднесені до податкового кредиту у попередніх звітних періодах, а у разі відмови постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг), в даному випадку позивач, відповідно до п.п. 7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість", має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, а не скориставшись таким правом у попередніх звітних періодах без наявності податкових накладних, платник податку втрачає право на податковий кредит є безпідставними, оскільки вказана норма не має обов"язкового характеру, а лише визначає право платника податку звернутися з такими скаргами.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
На підставі викладено,керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд,-
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції № 0005321701/0 від 26.08.2009 року та № 0005321701/1 від 11.11.2009 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.