ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.09.2010  року                                                                      Справа № 6/81

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Лазненко Л.Л.

суддів                                        Бородіної Л.І.

                                                          Іноземцевої Л.В.

секретар

судового засідання                    Яковлева І.А.

та за участю

представників сторін:                    

від позивача:           Болото О.О., довіреність №  42,  від 01.03.10,  завідуючий юридичним сектором Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в особі Луганської філії, м. Луганськ, директор Приватного підприємства „Луганський поліграфічний центр „Готика”, м. Луганськ;

від 1відповідача:          ОСОБА_5, паспорт НОМЕР_2, від 22.11.2001, виданий  Ленінським РВ УМВС України в Луганській області, директор Приватного підприємства „Луганський поліграфічний центр „Готика”, м. Луганськ;

від 2відповідача           повноважний та компетентний представник до судового засідання не прибув;

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Акціонерного товариства

„Український інноваційний банк”

в особі Луганської філії, м. Луганськ

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                                   15.07.2010

у справі                                         № 6/81 (суддя Василенко Т.А.)

за позовом                    Акціонерного товариства

„Український інноваційний банк”

в особі Луганської філії,  м. Луганськ

до відповідача                              Приватного підприємства

„Луганський поліграфічний центр „Готика”,

м. Луганськ   

до 2відповідача                              Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_6,

м. Луганськ  

про                                                   стягнення 12 810 грн. 09 коп.  

В С Т А Н О В И В:

Позивачем - Акціонерним товариством «Український інноваційний банк»в особі Луганської філії, м. Луганськ заявлено вимогу про стягнення з відповідачів -першого Приватного підприємства «Луганський поліграфічний центр «Готика»,                м. Луганськ та другого фізичної особи ОСОБА_6, м. Луганськ - 12 810 грн. 09 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), в тому числі: відсотки -197 грн. ЗО коп., прострочені відсотки -2 181 грн. 49 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 9 315 грн. 62 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів в сумі 478 грн. 68 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.07.2010 позов було задоволено частково:

Стягнуто з Приватного підприємства "Луганський поліграфічний центр "Готика", м. Луганськ та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6,  м. Луганськ солідарно  на користь:

- Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії, м. Луганськ, заборгованість за процентами у сумі 2 008 грн. 38 коп., державне мито у сумі 20 грн. 08 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 37 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Вищезгадане судове рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним, приписами ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено,   договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики і відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України а договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,  враховуючи      інтереси      другої      сторони      та      забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також; створює зобов'язальні правовідносини між: кредитором та боржником.

Позивач - Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії, м. Луганськ не погодився із вищезгаданим рішенням господарського суду Луганської області та звернулось з апеляційної скаргою №34/8-339 від 29.07.2010 до Луганського апеляційного господарського суду. На думку заявника апеляційної скарги оскаржене рішення є таким, яке винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з того підлягає скасуванню.

Апелянт, обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, виходив із наступного: судом першої інстанції встановлено, що ним необґрунтовано зараховано деякі суми на інші призначення ніж; ті, що були вказані в платіжних, дорученнях, а саме не на погашення заборгованості за кредитним договором (вказані суми погашались в примусовому порядку вже після відкриття виконавчого провадження). Судом першої інстанції зазначено, що позивач зобов'язаний надати розрахунок відсотків з урахуванням фактичних оплат відповідача згідно з меморіальних ордерів від 16.11.09, 30.12.08, 23.09.09, але позивач відмовився це зробити. З такого суд, самостійно визначив суми нарахованих процентів, яка складає 7475, 86 грн. і з урахуванням сплати відповідачем 5467,48 грн. стягненню підлягає сума у розмірі 2008, 38 грн. такий висновок суду зроблений з порушенням, на думку заявника апеляційної скарги, урахування ст. 1048 Цивільного кодексу України, п.3.4.1, п. 3.5.4 кредитної угоди. Також: апелянт вважає, що висновок суду, щодо видів забезпечення виконання зобов'язань є спеціальною мірою майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язань боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також: створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником. Як вважає суд, в даному випадку, майно та грошові кошти відповідача є арештованими і погашення заборгованості за кредитом здійснюється в порядку виконавчого провадження, тобто в примусовому порядку, - такий який не кореспондується із приписами статей 526, 611, 625, 1049 ЦК України.

Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 04.08.2010 для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»від 29.07.2010 на рішення господарського суду Луганської області від 15.07.2010 у справі №6/81, керуючись ст. ЗО Закону України "Про судоустрій і статус суддів", призначено судову колегію у складі: Якушенко Р.Є. - суддя - головуючий; Іноземцева Л.В. - суддя; Бородіна Л.І. -суддя.

Ухвалою судової колегії 04.08.2010 порушено апеляційне провадження по справі, на адресу яких надіслана вказана ухвала, в якої зазначено коли і де відбудеться розгляд апеляційної скарги по справі.

У зазначеній ухвалі міститься відмітка про її надіслання усім учасникам судового процесу по справі, за їх юридичними адресами.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.09.2010 було змінено склад судової колегії по справі №6/81, у зв'язку з відпусткою судді Якушенко Р.Є., було виключено та введено головуючим суддею -суддю Лазненко Л.Л.

Відзивом б/н від 15.09.2010 відповідач довів про своє непогодження з доводами заявника апеляційної скарги.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні апеляційної інстанції оголошено перерву 14.09.2010 до 16.09.2010

Оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши повноважних та компетентних представників сторін, судова колегія вважає, що підстав для апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а оскаржене рішення по справі слід частково скасувати, позов у справі задовольнити частково.

Судом другої інстанції, згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України досліджено, що:

між: позивачем (Банк) та 1-відповідачем (Позичальником) у справі 05.12.07 укладено кредитну угоду про видачу кредиту № 2049 (далі -Кредитна угода), відповідно до п. 3.1. якої Банк надає Позичальнику Кредит в розмірі 50000 грн. 00 коп. на термін з 05.12.07 по 04.12.08.

Відповідно до п.3.5.1. Кредитної угоди, граничним терміном повернення Кредиту є 04.12.08. Погашення заборгованості по кредитній лінії проводиться згідно з графіком зниження ліміту:

з 1.02.2008 р. по 30.11.2008 р.  -4550,00 грн. (щомісячно),

з 1.12.2008 р. по 04.12.2008 р.  -4500,00 грн. -повне погашення.

Кредит використовується Позичальником на поповнення оборотних коштів (п. 3.2.1. Кредитної угоди).

Згідно п.6.2. Кредитної угоди, якщо виникла і триває Подія Невиконання Зобов'язань, сума Кредиту, нараховані проценти, а також: інші суми, нараховані згідно з цією Угодою, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що Банк письмово повідомляє Позичальника. Позичальник повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, Банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки). З дати повного виконання зобов'язань Позичальника за Угодою щодо повернення Кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цією Угодою, дія Угоди припиняється.

Відповідно до п.7.3. Кредитної угоди, у разі порушення строків сплати процентів за Кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У разі порушення граничного терміну повернення Кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення Кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.4. Кредитної угоди).

На  підставі  умов   Кредитної  угоди  та  відповідно  до   розпорядження   від

05.12.07          (а.с.48) позивачем було перераховано 50000 грн. 00 коп. з позичкового
рахунку відповідача на його поточний рахунок.

Між; позивачем (Кредитор), 1-відповідачем (Позичальник) та 2-відповідачем (Поручитель) у справі 05.12.07 укладений договір поруки (далі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до цього Договору Поручитель зобов'язується відповідати в повному обсязі перед Кредитором за виконання зобов'язань Позичальником за Кредитною угодою № 2049 від 05.12.07 (та можливих додаткових угод, які є її невід'ємною частиною).

Предметом Угоди є Кредит в розмірі 50000 грн. 00 коп. на термін з 05.12.07 по 04.12.08 включно із сплатою процентів у розмірі 20% річних та можливі штрафні санкції (п.1.2. Договору поруки).

Остаточний термін виконання зобов'язання, забезпеченого цим Договором -

04.12.08          (п. 1.3. Договору поруки).

Поручитель зобов'язується сплатити, за вимогою Кредитора, платежі по кредиту, заборгованість по відсотках за користування кредитом, пеню та штраф, передбачені Кредитною угодою № 2049 від 05.12.07 та додатковими угодами до неї, а також: відшкодувати збитки понесені Кредитором внаслідок невиконання Позичальником своїх зобов'язань (п.3.1. Договору поруки).

Позичальник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п.3.2. Договору поруки).

У зв'язку з тим, що позичальник не виконав свої зобов'язання за Кредитною угодою, позивач 11.08.08 направив 1-відповідачу та 2-відповідачу претензії відповідно № 34/8-289 від 07.08.08 та № 34/8-290 від 07.08.08 (а.с.33-36). Відповідачі вимогу позивача не виконали, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Оскільки відповідачами умови вказаних договорів виконані не були, позивач звернувся   до суду із позовом, за яким порушено справу № 7/178.

В той же час, рішенням господарського суду від 24.11.08 в рамках справи       № 7/178 позов було задоволено та стягнуто на користь банку з відповідачів солідарно заборгованість за кредитом у сумі 41745 грн. 35 коп.,  заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 142 грн. 35 коп., пеню у сумі 3463 грн. 95 коп., державне мито у сумі 453 грн. 52 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 112 грн. 54 коп.,

На виконання вказаного рішення позивачу було видано наказ № 07.12.08 № 7/178.

Разом з цим, за доводами позивача, за відповідачем за період з 07.11.08 по 24.05.2010 виникла додаткова заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, а також; пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідачі з позовними вимогами не погодилися.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані позивачем докази суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики і відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України а договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, на виконання умов кредитної угоди та відповідно до розпорядження від 05.12.07 було перераховано 50000 грн. 00 коп. з позичкового рахунку 1-го відповідача на його поточний рахунок, які останнім своєчасно та в повному обсязі повернути не були, у зв'язку з чим з цього приводу було винесення рішення господарського суду в рамках розгляду справи № 7/178.

Претензію 34/8-179 від 19.05.2008 (а.с.27) позивачем заявлена відповідачеві вимога провести розрахунки по договору, що останнім не була виконане.

Відповідно до п.3.4.1. Кредитної угоди Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 20% річних. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на Дату Платежів по процентах за Кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цієї Угоди.

Згідно преамбули Кредитної угоди "Дата Платежів по процентах за Кредитом" зокрема означає період з 25 числа по останній робочий день кожного місяця, за який нараховуються проценти.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення додатково нарахованих процента та пені за кредитною угодою № 2049 від 05.12.2007 року, в сумі 12 810,09 грн., саме:

-          нараховані відсотки в сумі   197,30 грн.;

-          прострочені відсотки в сумі  2818,49 грн.

-          нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 9315,62 грн.

-          нарахована пеня за несвоєчасне погашення процентів 478,68 грн.

В обґрунтування цієї суми, позивачем, листом від 25.05.2010 року за № 34/8-263 разом с заявою про уточнення позовних вимог наданий детальний розрахунок заявлених до стягнення процента, нарахованих та суму основної суми кредиту та пені за кредитною угодою №2049 від 05.12.2007.

Приймаючи до уваги умови кредитного договору, до якого сторонами не внесено змін, доповнень і заперечень, місцевим господарським судом неправильно віднесені грошові кошти у рахунок погашення кредиту.

Згідно діючих пунктів 3.4.1., 3.5.4 кредитної угоди треба здійснювати зарахування надходжених коштів за меморіальними ордерами у рахунок погашення процентів за кредитною угодою.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процента встановлюється договором.

У відповідності до п. 3.4.1 кредитної угоди позичальник сплачує банку проценти в розмірі 19 % річних. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування процента на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на Дату Платежів по процентах за Кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цієї Угоди.

Суд у своєму рішенні від 15.07.2010 року зазначив про необґрунтоване зарахування вказаних вище сум, а саме не на погашення заборгованості за кредитним договором (вказані суми погашались в примусовому порядку вже після відкриття виконавчого провадження).

Судом першої інстанції не врахована п. 3.5.4 Кредитної угоди, а також: те, що погашення проводилось не в примусовому порядку, а добровільно відповідачем. А саме кошти, надходили до АТ «Укрінбанк»не від ДВС (в такому випадку позивач повинен був зарахувати ці кошти на погашення основної суми кредиту), а кошти надходили безпосередньо від директора ПП «ЛПЦ «Готика»ОСОБА_5 шляхом внесення готівки до установи ПАТ «КБ «Приватбанк»з вимогою перерахування їх на рахунок АТ «Укрінбанк».

Листом №34/8-260 від 25.05.2010 позивачем у справі уточнені позовні вимоги та розрахунок суми позову, де зазначений порядок і період нарахування процентів і пені за кредитною угодою тобто обґрунтована сума, що заявлена до стягнення.

Відповідачем не спростована правильність нарахування позивачем процентів   і  пені  кредитною  угодою відповідача за порушення виконання ним основного зобов'язання (кредиту), та відповідальність за порушенням сплати процентів, зокрема:

Відповідно до п 7.3. Кредитної угоди, у разі порушення строків сплати процентів за Кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 7.4. Кредитної угоди у разі порушення граничного терміну повернення Кредиту з урахуванням встановленого цією Угодою Ліміту кредитної лінії, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення Кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Однак, місцевим господарським судом не враховано і не прийнято до уваги умови кредитної угоди, укладеної між позивачем та відповідачем. Твердження суду, що майно та грошові кошти відповідача є арештованими і погашення заборгованості за кредитом здійснюється в порядку виконавчого провадження, тобто в примусовому порядку, не повинні впливати на порядок нарахування пені, оскільки:

ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань;

нарахування пені передбачено умовами кредитної угоди;

погашення кредиту відповідач проводив самостійно, а не в примусовому порядку через органи державної виконавчої служби;

Суд зазначив, що оскільки позивачем розрахунок відсотків здійснений невірно, у зв'язку з чим нарахування пені також; здійснено невірно.

З таким висновком судова колегія не погоджується і вважає його неправильним, а доводи відповідача необґрунтованими та недоведеними.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Суд вірно посилається на ст. 610 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); також; суд вірно посилюється-на ст. 611 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: п. 2) сплата неустойки;

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Оскаржене рішення по справі скасуванню згідно п.2 ст. 103, пп.1, 4 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, позов у справі -частковому задоволенню.

У решті позову слід відмовити, з віднесенням на сторони по справі судових витрат   за    позовом,    за    подання    апеляційної    скарги    пропорційно    розміру задоволених  позовних  вимог,   згідно статті  49   Господарського   процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 85, 99, 101, п.2 ст.103, п.1, 4 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Український інноваційний банк" в особі Луганської філії, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 15.07.2010 у справі № 6/81 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 15.07.2010 по справі № 6/81   (суддя - Василенко Т.А.) скасувати.

3.          Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного підприємства з Приватного підприємства "Луганський поліграфічний центр "Готика", м. Луганськ, вул. Почтова, 1, код ЄДРПОУ 34202250 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 солідарно на користь: Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Жовтнева, 3, код ЄДРПОУ 24046722, заборгованість за відсотками у сумі 197 грн. 30 коп., за прострочені відсотки в сумі 2818 грн. 49 коп.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 4707 грн. 03 коп., пеня за несвоєчасне погашення процентів 227 грн. 33 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 172 грн. 90 коп., також суму витрат по сплаті Державного мита при зверненні з позовом –79 грн. 50 коп.;  апеляційною скаргою у сумі 39 грн.75 коп.;

5. В решті позову відмовити.

6. Повернути з Державного бюджету України Акціонерному товариству "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Жовтнева, 3, код ЄДРПОУ 24046722 суму зайво сплаченого Державного мита при зверненні з апеляційною скаргою 13 грн. 05 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Підставою для повернення помилково сплаченої суми Державного мита є дана постанова скріплена печаткою суду.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України було складено 21.09.2010.

Головуючий суддя          Л.Л.Лазненко

Суддя          Л. І. Бородіна

Суддя          Л.В.Іноземцева