Справа № 22- 1188- 2010 р. Головуючий у 1-й інст. – Цвіркун О.С.
Категорія № 27 Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Григоренка М.П., Ковалевича С.П.
При секретарі - Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 18 травня 2010 р. в справі за позовом Акціонерного комерційного іноваційного банку « УкрСиббанк» ( далі – АКІБ « УкрСиббанк» до ТзОВ « АгроКлондайк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АКІБ « УкрСиббанк», ТзОВ « АгроКлондайк» про визнання недійсним договору поруки № 212666 від 23.06.2008 р. та зустрічним позовом ОСОБА_2 до АКІБ « УкрСиббанк», ТзоВ «АгроКлондайк» про визнання недійсним договору поруки № 212825 від 23.06.2008 р.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 18 травня 2010 р. позов АКІБ «УкрСиббанк» до ТзОВ « АгроКлондайк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задоволено частково : стягнуто з ТзОВ «АгроКлондайк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 113627970000, договорами поруки № 212666 та № 212825 від 23.06.2008 р. в сумі 518 646 грн. 52 коп ., неустойку в сумі 5 000 грн., пеню в сумі 426 грн. 50 коп. солідарно.
Стягнуто з відповідачів солідарно заборгованість по кредиту за договором овердрафту № 33-3/13 – 31/ 013 -1( 11413705000 ) , договорами поруки № 225755 та № 225757 від 27 серпня 2008 р. в розмірі 876 484 грн. 15 коп., стягнуто пеню в сумі 32 571 грн.70 коп. з ТзОВ « АгроКлондайк».
У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АКІБ «УкрСиббанк» та ТзОВ « АгроКлондайк» про визнання недійсним договорів поруки від 23. 06.2008 р. – відмовлено за безпідставністю.
В поданих на рішення апеляційних скаргах представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 вважає рішення в частині задоволення позову АКІБ « УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та у частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів поруки від 23.06.2008 р., незаконним через неповне з»ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд не взяв до уваги, що позивачем було складено додаткову угоду № 1 від 23.12.2009 р., згідно з п. 1 якої за час фактичного користування кредитом за договором овердрафту ( від 27.08.2008 р. ) відповідач – ТзОВ « АгроКлондайк» сплачує позивачу відсотки у розмірі 30% річних.
П. 2.1. договору поруки передбачено, що позивач не вправі без їхньої , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як поручителів, згоди змінювати умови договору 1 з відповідачем ТзОВ « АгроКлондайк» внаслідок яких збільшується обсяг їхньої відповідальності . Про існування цієї додаткової угоди вони дізналися під час розгляду справи у суді.
Суд порушив вимоги ч. 1 ст. 559 ЦК України , оскільки позивачем не надано доказів про повідомлення їх, як поручителів про збільшення відсоткової ставки, на що вони згоди не давали. Суд не відобразив це у рішенні, пославшись на солідарну відповідальність боржника і поручителя , передбачену договором 1.
Також, п. 1.2 договору поруки від 23.06.2008 р. зазначено, що сума договору становить 485 000 грн., термін повернення кредиту – 22.06.2009 р., процентна ставка за користування кредитом – 19, 1 % річних.
Погоджуються, що були ознайомлені з усіма умовами кредитного договору від 23.06.2008 р., зокрема з п.1.3.1. та п.1.3.2 цього договору, однак, до часу звернення банку до них з даним позовом, вони забули про вищевказані умови договору, що не викладені у договорі поруки. А тому суд в порушення ст. 229 ЦК України, безпідставно відмовив їм у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договорів поруки.
Просять рішення в частині задоволенні позову банку до них про стягнення заборгованості за договором овердрафту та договір поруки та в частині відмови у задоволенні його зустрічного позову до банку про визнання договорів поруки від 23.06.2008 р. скасувати.
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -ОСОБА_3 підлягають відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що АКІБ « УкрСиббанк» звернувся з даним позовом 17.09.2009 р. та просив стягнути з ТзОВ « АгроКлондайк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитним договором та договорами поруки від 23.06.2008 р. в сумі 518 646 грн. 52 коп., неустойку в сумі 5 000 грн. та пеню в сумі 426 грн. 50 коп.
Також просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором овердрафту, договорами поруки від 27.08.2008 р. в розмірі 876 484 грн. 15 коп., та пеню в сумі 32 571 грн. 70 коп. станом на 8.09.2009 р.
Згідно з кредитним договором від 23.06.2008 р. № 11362797000 ( а.с. 25 -31 ) , укладеного між позивачем та ТзОВ « АгроКлондайк» в особі заступника генерального директора Сечко С.В ., останнє отримало кредитні кошти в сумі 485 000 грн., терміном до 22.06.2009 р., зі сплатою 19, 1 % річних за користування кредитом в період з до 18.09.2008 р., після цієї дати – 21, 1 % річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена додатковою угодою до договору. ( п. 1.3.1.)
Згідно з п.1.3.2. договору за користування кредитом понад встановлений строк в період з 23.06.2008 р. по 18.09.2008 р. процентна ставка встановлюється у розмірі 38, 2 % річних, після 18.09.2008 р. – 42, 2 % річних.
23.06.2008 р. Тзов « АгроКлондайк « ( в особі заст. генерального директора товариства Сечка С.В. ) та громадянина ОСОБА_2 було укладено з банком договір поруки № 212825 на виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором у повному обсязі ( а.с. 33-34 ) та аналогічний договір поруки № 212 666 між банком, товариством та громадянином ОСОБА_1 ( а.с. 35 -36 ).
27.08.2008 р. банк уклав з ТзоВ « АгроКлондайк» договір овердрафту № 33-3/13-31/013-1 з встановленням ліміту на загальну суму 907 000 грн. на строк по 31.07.2009 р. включно ( а.с. 11 – 19).
Згідно п. 2.6.3. за час фактичного користування овердрафтом позичальник сплачує банку проценти в розмірі 23 % річних.
На виконання позичальником умов договору овердрафту, між банком та ТзОВ « АгроКлондайк» ( в особі директора Воронюка В.М .) було укладено договір поруки № 225755 від 27.08.2008 р. з громадянином ОСОБА_2 ( а.с. 21-22) та договір поруки № 225757 з громадянином ОСОБА_1( а.с. 23-24).
23.12.2008 р. позивач уклав з ТзОВ « АгроКлондайк » ( в особі директора Воронюка В.М .) додаткову угоду № 1 до договору овердрафту в гривні для юридичних осіб від 27.08.2008 р. про внесення змін в п. 2.6.3. договору , якій викласти у наступній редакції : « за час фактичного користування овердрафтом позичальник сплачує Банку проценти з розрахунку 30 % річних. Ця угода набирає чинності з дня підписання і є невід»ємною частиною договору овердрафту від 27.08.2008 р. Інші умови цього договору залишаються без змін ( а.с. 61) .
Вказана угода підписана Банком та позичальником – ТзОВ «АгроКлондайк» в особі директора Воронюка В.М.
У зв»язку з наведеним, посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2, як поручителя за договором овердрафту не було попереджено про збільшення відсотків до 30 % річних за користування кредитом і він згоди на це не давав, а тому , в порядку вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється і він не повинен нести солідарну відповідальність разом з боржником за виконання цього договору, є безпідставними.
Що стосується посилань в апеляційній скарзі на припинення договору поруки, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 за договором овердрафту, то вони також не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпечення нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження надання згоди ОСОБА_1 , як поручителем, на укладення між банком та ТЗоВ «АгроКлондайк» додаткової угоди № 1 від 23.12.2008 р.
Однак, сама по собі відсутність такої згоди ОСОБА_1 не є підставою для відмови в позові, оскільки, знаючи про вказану обставину, сам ОСОБА_1 , як і ОСОБА_2 з позовом до АКІБ « УкрСиббанк» про припинення зобов»язання за договором поруки від 27.08.2008 р. з цих підстав до суду не звертались, і як пояснив представник відповідачів в судовому засіданні апеляційної інстанції, у цьому не було потреби.
У зв»язку з наведеним, доводи апеляційної скарги щодо припинення договору поруки, встановленої договором № 225757, укладеним позивачем із ОСОБА_1 27.08.2008 р. на виконання ТзоВ «АгроКлондайк» договору овердрафту від 27.08.2008 р. № 33-3/13-31/013-1 , є безпідставними .
Таким чином суд 1-ї інстанції обгрунтовано стягнув на користь позивача з відповідачів борг за договором овердрафту в солідарному порядку.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційних скарг про незаконність рішення в частині відмови у зустрічних позовах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання недійсними ( в порядку ст. 229 ЦК України ) договорів поруки № 212666 та № 212825 від 23.06.2008 р ., укладених ними у забезпечення виконання ТзОВ « АгроКлондайк» кредитного договору № №11362797000.
Згідно зі ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, такий право чин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення за відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі були ознайомлені з усіма умовами кредитного договору, у т.ч. і з п.1.3.1 та п.1.3.2. , а також з п.п. 1.1 , 1.2. , 1.3., 1.4 договорів поруки від 23.06.2008 р. щодо їхньої солідарної відповідальності у тому ж обсязі, що і позичальник перед кредитором за виконання останнім усіх зобов»язань за цим договором та не заперечували проти цих умов. Вказані обставини стверджують і самі відповідачі.
Ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не наведено доводів та не надано доказів на обгрунтування своїх зустрічних позовних вимог до банку про визнання договорів поруки недійсними на підставі ст. 229 ЦК України, окрім посилань на те, що вони по збігу часу забули про вказані умови.
За таких обставин, суд 1-ї інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні їх зустрічних позовних вимог до АКІБ «УкрСиббанк».
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 30, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 18 травня 2010 р. – відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Судді