ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 р. | № 13/165пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ТОВ “Юнітекс” |
на постанову | від 14.02.2006 Запорізького апеляційного господарського суду |
у справі | №13/165пд |
господарського суду | Херсонської області |
за позовом | ДПІ у м. Херсоні |
до | 1.ТОВ “Юнітекс” 2.ПП “Промінь” |
про | визнання недійсним договору підряду |
за участю представників сторін |
від позивача: | у засідання не прибули |
від відповідача 1: | у засідання не прибули |
від відповідача 2: | у засідання не прибули |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 29.06.04 господарський суд Херсонської області задовольнив позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітекс" та Приватного підприємства "Промінь", визнавши недійсним за ст. 49 ЦК УРСР укладений між відповідачами договір підряду б/н від 01.01.02, стягнувши з ПП "Промінь" 30438 грн. на користь ТОВ "Юнітекс", а з ТОВ "Юнітекс" –30438 грн. на користь Державного бюджету України. Судові витрати покладені на ПП "Промінь".
Постановою від 12.10.04 Запорізький апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін, відстрочивши його виконання в частині стягнення з ТОВ "Юнітекс" 30438 грн. в доход Державного бюджету України до 12.07.05.
1 грудня 2005 року ТОВ "Юнітекс" звернулось до господарського суду Херсонської області з заявою про відстрочку виконання рішення у справі на два роки –до 01.12.07. Заява мотивована тим, що на момент звернення вказане судове рішення не є виконаним в частині стягнення коштів з ПП "Промінь" на користь ТОВ "Юнітекс", а тому заявник через незадовільний фінансово-економічний стан не може виконати це рішення.
Ухвалою від 06.12.05 господарський суд Херсонської області (суддя Закуріна М.К.) вказану заяву задовольнив частково, відстрочивши виконання рішення у справі в частині стягнення з ТОВ "Юнітекс" 30438 грн. в доход Державного бюджету України до 01.12.06, а в іншій частині заяви відмовив.
Ухвала мотивована тим, що ТОВ "Юнітекс" в період з 01.01.05 до 30.09.05 відповідно до фінансового звіту має збитки в сумі 42900 грн., а згідно з поданою декларацією з податку на прибуток збитки склали 38600 грн. Термін наданої відстрочки, за висновком суду, є достатнім для врегулювання фінансових труднощів заявника.
Постановою від 14.02.06 Запорізький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Хуторного В.М. –головуючого, Радченко О.П., Кричмаржевського В.А.) ухвалу суду першої інстанції скасував, а в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у справі відмовив.
Постанова мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, врахувавши тяжке фінансове становище ТОВ "Юнітекс", а також відсутність в діях цієї особи протиправного умислу, вже надавав відстрочку виконання рішення у справі, і підстави для повторної відстрочки відсутні.
Ухвалою від 09.08.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Юнітекс", в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ст. 121 ГПК України не передбачає заборони щодо надання відстрочки виконання судового рішення двічі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарському суду надано право надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З аналізу ст. 121 ГПК України вбачається, що відстрочка виконання рішення застосовується лише у виняткових випадках і підставою для неї можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Вирішуючи питання про застосування відстрочки господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання судового рішення.
До того ж суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані заявником обставини щодо відсутності в його діях протиправного умислу та скрутного фінансового стану вже були враховані судом при наданні відстрочки постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.04.
Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на встановлення судом апеляційної інстанції відсутності виняткових обставин, які зумовлюють неможливість виконання судового рішення у справі, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.
При цьому касаційна інстанція враховує закріплений ст. 124 Конституції України та ст.ст. 45, 115 ГПК України принцип обов'язковості виконання судового рішення, а також закінчення на момент розгляду справи касаційної інстанції строку відстрочки, надання якої передбачалось скасованою постановою апеляційної інстанції ухвалою.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.06 у справі №13/165-пд залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький