Справа № 2-458/2010р.

   Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

           20 жовтня 2010 року                                                                         м. Старий Самбір

           Старосамбірський районний суд Львівської області у складі: головуючої - судді Ніточко Л.Й., при секретарі Борковській Н.М., з участю позивачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старий Самбір цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 до Нижанковицької селищної ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, третя особа – Старосамбірська державна нотаріальна контора,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.08.2010 року звернулися до суду із позовною заявою до Нижанковицької селищної ради про визначення додаткового строку  до 31 грудня 2010 року для подання заяви про прийняття спадщини, в якій зазначають, що їм та їх матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 належить по 1/3 частини будинковолодіння № АДРЕСА_1. 13.10.2010 року їх мати склала на них заповіт, яким заповіла їм в рівних частках належний їй житловий будинок, прилеглі до нього господарські споруди, земельні ділянки в смт. Нижанковичі і все її майно.  Після смерті матері вони вступили у фактичне володіння спадковим майном, однак не зверталися в нотаріальну контору для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки певний час була затримка з пошуком свідоцтва про право на спадщину в архіві й вдома. За таких обставин змушені звертатися в суд з позовом про визначення їм додаткового строку на прийняття спадщини.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та  дали суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, а також додатково пояснили, а саме: ОСОБА_1, що причиною пропущення строку для прийняття спадщини було те, що вони разом з братом вирішили звернутися в нотаріальну контору в останній місяць -  строку на прийняття спадщини, тобто після 10 жовтня 2005 року, але його стан здоров"я  різко погіршився, він вимушений був стаціонарно лікуватися з 18 жовтня 2005 року по 04 листопада 2005 року; ОСОБА_2, що причиною пропущення строку для прийняття спадщини було те, що його робота пов"язана з постійними  довготривалими відрядженнями, в останній термін – в жовтні місяці 2005 року, як вони домовилися з братом, що будуть звертатися в нотаріальну контору, звернутися не вийшло, бо його знову відрядили в службове відрядження в м. Ірпінь Київської області. Просять визначити  додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до 31 грудня 2010 року,  тобто 2 (два) місяці 10 днів, що становить термін з  дня розгляду справи.

             Представник   Нижанковицької селищної  ради в судове засідання не з"явився, проте до суду поступив лист від селищного голови Нижанковицької селищної ради Старосамбірського району Львівської області Б. Ноджака, в якому зазначено, що виконавчий комітет даної селищної ради просить розглядати справу у відсутності їх представника, позовні вимоги позивачів визнає.

              Третя особа – представник  Старосамбірської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, однак, до суду поступив лист від завідувачки Старосамбірської державної нотаріальної контори Кузан О.В., в якому просить розглядати справу без участі їхнього представника, проти позовних вимог позивачів не заперечують.

              Заслухавши позивачів, оглянувши та оголосивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню, мотивуючи це наступним:

              Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.      

              Статтею 1272 ЦК України передбачена можливість визначення судом додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини по позову спадкоємця, який з поважної причини пропустив цей строк .  

               Із долучених до справи документів вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1  у селищі міського типу Нижанковичі    Старосамбірського району Львівської області у віці 86 років померла ОСОБА_3  (свідоцтво про смерть 1-СГ № НОМЕР_1, видане 27 квітня 2005 року виконавчим комітетом Нижанковицької селищної ради Старосамбірського району Львівської області на підставі  зробленого в Книзі реєстрації смертей  27 квітня 2005 року актового запису за  № 10  (а.с.7).

                З довідки (а.с.12)  вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 до дня смерті дійсно проживала в АДРЕСА_2.        

                ОСОБА_5 та ОСОБА_3  були батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 що підтверджується їхніми свідоцтвами про народження (а.с.6).

                Згідно реєстраційного посвідчення (а.с.8) матері позивачів, ОСОБА_3, на праві особистої власності належить 1/3 частини будинковолодіння № АДРЕСА_1, підставою для видачі якого послужило свідоцтво про  право на спадщину (а.с.10), видане на підставі закону, де   ОСОБА_3 та позивачі є єдиними спадкоємцями, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (а.с.10). Згідно державного акту на право приватної власності на землю(а.с.13), ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Нижанковицької селищної ради № 54 від 11.06.2002 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,3064 гектарів в межах згідно з планом.

                У відповідності із   заповітом, посвідченим 13 жовтня 2000  року секретарем виконкому Нижанковицької селищної   ради Старосамбірського району Львівської області, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження:  житловий будинок № 59 і прилеглі до нього господарські споруди і все її майно, земельні ділянки в АДРЕСА_2, що належать їй на праві особистої власності, заповідає своїм синам – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах – порівну (а.с.9).

                27.11.2009 року ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, ОСОБА_3, так як спадкоємцем пропущено встановлений ст.1270 ЦК України термін для прийняття спадщини, про що свідчить лист завідуючої Старосамбірської державної нотаріальної контори ( а.с.18).

                З виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 249( долучена до матеріалів справи) відомо, що ОСОБА_1   перебував стаціонарно на  лікуванні в комунальній 1 – міській поліклініці м. Львова-8 з 18 жовтня 2005 по 04 листопада 2005 року.

                 З довідки ( долучена до справи) відомо, що ОСОБА_2  з травня 1996 року працює провідним інженером-конструктором у товаристві з обмеженою відповідальністю "Полікор", з 10 жовтня 2005 року по 28 жовтня 2005 року знаходився в службовому відрядженні в м. Ірпінь Київської області.

                У суду не виникає сумніву у достовірності досліджених документів, оскільки вони відповідають обставинам справи, не оспорюються відповідачем та третьою особою.  

                Наведене дає підстави вважати, що позивачі, як спадкоємці ОСОБА_3, по поважній причині пропустили встановлений діючим  законодавством строк для подачі заяви про прийняття спадщини, так як у шестимісячний період після смерті спадкодавця ОСОБА_1 хворів, а ОСОБА_2 перебував у службовому відрядженні.    

                 Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по поважній причині пропустили строк для прийняття спадщини, керуючись ст.10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, ст.1268, 1270, 1272 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

                 Позов задовольнити.

                 Визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_3, –  два місяці 10 днів.

     Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до  апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                 Суддя