К о п і я              

                                                                                                                        Справа  № 2 - 4712/10                      

 З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

І м е н е м   У к р а ї н и

20 жовтня 2010 року                                                                                                                            м.Одеса

            Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді  Шепітко І.Г.

при секретарі           Дідик М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням, -

           В С Т А Н О В И В :

    Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право користування жилими приміщеннями, а саме кімнатами АДРЕСА_1, зобов’язавши відповідача укласти  договір найму на вказані приміщення, відкривши окремий особовий рахунок, визнавши її основним наймачем кімнат. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що вона з
2004 року постійно проживає в зазначених вище кімнатах. На думку позивачки, оскільки вона впродовж 6 років постійно проживає в даних кімнатах, займається їх впорядкуванням, постійно оплачує комунальні послуги та послуги за користування електричної енергією, вона набула право користування на вказані житлові кімнати загальною площею 43,15 кв.м. в гуртожитку.

Позивачка подала до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів, при цьому підтримала позовні вимоги в повному обсязі, погодившись на розгляд справи у заочному порядку.

    Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином та своєчасно повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, розгляд справи за його відсутності чи будь-яких клопотань по справі від нього до суду не надходило, своєї думки щодо заявлених вимог у тій чи іншій формі не висловив.

    Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

    Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що на підставі наявних у справі письмових доказів, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Так, у судовому засіданні встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради
№521 від 26.05.2009 року було затверджено акт приймання-передачі з державної до комунальної власності територіальної громади м.Одеси гуртожитку та інженерних мереж, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.  

Згідно повідомлення УЖКГ та ПЕК Одеської міської ради від 23.03.2010 року №0104/122, будинок гуртожиток АДРЕСА_1 на даний час перебуває на балансі КП „ЖКС „Північний”.       Позивачка у справі після отриманні ордеру у попереднього власника житла ДП “Нефон” проживає в кімнатах №1021 та 103 загальною площею 43,15 кв.м. вказаного гуртожитку та користується ними з 2004 року.    

Факт постійного проживання в зазначених вище кімнатах гуртожитку позивачки також підтверджується квитанціями про сплату наданих житлово-комунальних послуг з опалення та гарячого водопостачання, а також послуг з постачання електричної енергії.  

Договір між позивачкою та новим власником будинку не укладався, однак по цей час позивачка безперешкодно проживає у зазначеному житловому приміщенні, у неї приймаються кошти за проживання та комунальні послуги, укладені окремі договори з комунальними підприємствами. Іншого житла позивачка не має.

Згідно ст.814 ЦК України, у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЖК України, користування жилим приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.  

Частина 1 ст.63 ЖК України визначає, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.  

Відповідно до ст.64 ЖК України, члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Згідно
ч.2 ст.65 ЖК України, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.       Згідно з ст.106 ЖК України, повнолітній член сім’ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.  

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

В силу п.4 ст.3 Закону “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”
№1382-ІУ від 11.12.2003 року, місце проживання є адміністративна-територіальна одиниця, на території якої особа проживає понад шість місяців на рік. Відповідно до ч.2 ст.2 того ж Закону, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.  

Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.  

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року по справі №1-31/2001, положення підпункту 1 пункту 4 Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Ураїни від 10 жовтня 1994 року № 700, щодо прописки (виписки), згідно з яким паспортна служба органів внутрішніх справ застосовує як загальне правило дозвільний порядок вибору особою місця проживання, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), тому відсутність прописки не може бути підставою для відмови у визнанні права на користування.

    Згідно роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, в п.15 Постанови від 01 листопада 1996 року
№9 “Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя” зазначено, що наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням або ж для відмови їй у цьому.

Таким чином, встановлені в судовому засіданні факти дають підстави вважати, що позивачка правомірно набула право користування кімнатами в гуртожитку, а як наслідок – набула всі права та обов’язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, тому пред’явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають судовому захисту шляхом визнання за нею право користування житловими кімнатами та шляхом зобов’язання відповідача укласти з позивачкою договір найму на спірні кімнати, визнавши її основним наймачем, відкривши на її ім’я окремий особовий рахунок.    

    З боку відповідача суду не представлено жодного належного доказу, який би спростував пред’явлені позовні вимоги.  

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 158, 169, 197, 209, 212–215, 218, 222, 224-228 ЦПК України, суд, -  

                                        В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позов ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням – задовольнити повністю.  

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право користування на  житлові кімнати №102 та №103 загальною житловою площею 43,15 кв.м. в будинку гуртожитку АДРЕСА_1.

Зобов’язати Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму на житлову кімнату №102 та №103 загальною житловою площею 43,15 кв.м. в будинку гуртожитку АДРЕСА_1, визнавши її основним наймачем та відкривши на її ім’я окремий особовий рахунок.  

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

    Суддя: /підпис/

    Згідно:

    Суддя:                     Секретар: