Справа № 2-304

 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

І М Е Н Е М    У К РА Ї Н И

31.08.2010 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді                  Струс Л.Б.

при секретарі                           Цап І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по заборгованості по аліментах, -

в с т а н о в и в :

19.11.2009р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по заборгованості по аліментах.

Свої вимоги мотивувала в основному тим, що шлюб з відповідачем розірвано, від шлюбу у них є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 31.05.2002р. Залізничним районним судом виданий виконавчий лист на стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки в розмірі ? частини із заробітку. З 30.05.2002р. по 30.05.2008р. поступлень по аліментах від відповідача не було. В період з 30.05.2008р. по 28.08.2008р. відповідач сплатив аліменти на утримання дочки в розмірі 4500 грн., а з 29.08.2008р. по 5.10.2009р. припинив виплату аліментів на утримання дочки, ухиляється від сплати таких зараз. Матеріальне становище відповідача задовільне, він є приватним ветеринаром, має регулярний дохід, забезпечує дітей від другого шлюбу. Їх спільна дочка хворіє, потребує лікування. Сума заборгованості по сплаті аліментів становить 7655 грн, просить про стягнення пені в  розмірі 94041 грн. 08 коп.

В суді ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, покликаючись на мотиви позову, просить про стягнення з відповідача неустойку (пеню) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, в загальній сумі 94041 грн. 08 коп. на утримання дочки ОСОБА_4

Відповідач в судове засідання не з”явився, про час, день і місце розгляду справи повідомлявся належно, що стверджується поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення (а.с.-26), розпискою про отримання судової повістки  (а.с.-26,60). Згідно представлених ним заяв від 26.03 і 26.07.2010р. просив про відкладення розгляду справи в зв»язку з перебуванням на лікуванні (а.с.-31, 58), до них долучив довідки та виписки з історії хвороби (а.с.-32-35, 59), про причини неявки на 31.08.2010р. суд не повідомив, клопотання про відкладення справи не подав.

Однак позивачем ОСОБА_4  подано заяву від 12.05.2010р. (а.с.-40) до якої долучено квитанції про сплату аліментів (а.с.-41-42), заяви про грошові перекази (а.с.-43-45), довідку про доходи (а.с.-47), довідки з Городоцької ЦРЛ (а.с.-48-50), виписку з історії хвороби №1448(а.с.59) та довідку про склад сім»ї (а.с.-51).

Заслухавши позивачку, вивчивши матеріали справи,  суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.  

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у шлюбі, який розірвали 13.01.2000 року (а.с.-4). Від шлюбу вони  мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.-3), яка проживає при матері – позивачці у справі.

Згідно постанови судді Залізничного районного суду м.Львова Українець П.Ф. від 30.05.2002 року (а.с.-11) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 7.05.2002 року і до повноліття дитини (а.с.-11).

На підставі вказаної постанови Залізничним районним судом м.Льова 30.05.2002 року видано виконавчий лист №2-4983\2002 на стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини із усіх видів заробітку (а.с.-17-18), який 7.06.2002р. скерований у ВДВС Городоцького РУЮ у Львівській області для виконання (а.с.-10).

Із оглянутого в суді виконавчого провадження №427 по виконавчому листі №2-4983 від 30.05.2002р. на стягнення з ОСОБА_2 аліментів в користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що 17.06.2002р. державним виконавцем Городоцького РУЮ ОСОБА_5 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач ОСОБА_2 грошові кошти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачував нерегулярно, у зв'язку з чим утворилася заборгованість по сплаті аліментів.

Згідно довідки  про нарахування аліментів №142 від 25.08.2009р., загальна заборгованість по аліментах станом на 1.01.2009р.  становить 7655 грн. Нарахування аліментів проводилося у твердій грошовій сумі, тоді як постановою судді від 30.05.2002р. розмір таких визначено у частці від заробітку. У вказаній довідці приведено заборгованість окремо за кожен місяць зазначеного періоду, розрахунок сум, належних до сплати та фактично сплачені боржником ОСОБА_2 (а.с.-5-6).

Із долучених до справи ОСОБА_2 квитанцій, заяв про грошові перекази (а.с.-41-45) вбачається, що він сплачував аліменти у період з 2.05.2007р. по 16.02.2010р.

Позивачкою долучено розрахунок неустойки (пені) по заборгованості по аліментах, згідно якого розмір неустойки (пені) станом на грудень 2008р. складає 94041 грн. 08 коп. (а.с.8-9).

Відповідно до вимог Сімейного Кодексу України, відповідальність за прострочення сплати аліментів може мати місце лише за наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла після набрання кодексом чинності, тобто з 1 січня 2004 року, і не розповсюджується на заборгованість, яка виникла раніше, а Кодексом про шлюб та сім'ю України 1969 року не було передбачено відповідальності за прострочення сплати аліментів у вигляді неустойки (пені), тому позивачці належить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у період до 1 січня 2004 року.

Відповідальність боржника за прострочення сплати аліментів встановлена статтею 196 СК України. За вимогами цієї норми,  при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до статей 7,8 СК України до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми глави 19 ЦК України щодо позовної давності.

У ст. 258 ЦК  України визначено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки.

Оскільки зобов'язання щодо сплати аліментів, відповідно до постанови судді Залізничного районного суду м.Львова від 30.05.2002р. є зобов'язанням з визначеним строком виконання, а згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов»язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора  виникає право пред»явити вимогу про виконання зобов»язання.

Із змісту позовної заяви вбачається, що  відповідач з 29.08.2008р. припинив виплату аліментів на утримання дочки, а отже позивачка мала річний строк на звернення до суду з вимогами про стягнення неустойки (пені) по аліментах, такий строк закінчився 29.08.2009р.

Із матеріалів справи вбачається, що позов подано 19.11.2009р., позивачкою не заявлено про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, а отже суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у період з січня 2004 року по серпень 2009р. внаслідок спливу позовної давності.

Згідно довідки Головного Управління Пенсійного фонду у Львівській області від 12.03.2010р. ОСОБА_2 з вересня 2009р. перебуває на обліку в Городоцькому управлінні Пенсійного фонду та отримує пенсію по інвалідності  внаслідок загального захворювання, є інвалідом ІІ групи (а.с.-47), хворіє та потребує постійного лікування відповідно до витягу з історії хвороби. (а.с.59)

З розрахунку заборгованості по аліментам, за підписом старшого державного виконавця ВДВС Городоцького РУЮ Велитяка М.С. (а.с.-5-6), вбачається, що нарахування аліментів проводилося у твердій грошовій сумі, станом на 1.01.2009р. має місце заборгованість по сплаті аліментів в сумі 7655 грн.  Проте обчислюючи заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) державний виконавець повинен був виходити з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час протягом якого не проводилося їх стягнення.

Враховуючи, що розрахунки заборгованості по аліментам, які містяться в матеріалах справи, здійсненні державним виконавцем, є суперечливими, судом  присуджено стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу), державним виконавцем обчислювалися аміменти у твердій грошовій сумі, із оглянутих судом у судовому засіданні  матеріалів виконавчого провадження та представлених відповідачем квитанцій, грошових переказів видно, що він сплачував аліменти після 29.08.2009р., суд не вбачає його вини в умисному ухиленні від сплати аліментів щодо утримання дочки ОСОБА_3, 18.02.1997 р.н,, оскільки  в суді позивачкою  не доведено.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність,  якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банкам.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

За таких обставин справи суд приходить до висновку, що позивачкою пропущено строк звернення до суду та не доведено вини відповідача у прострочення сплати аліментів, тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

На підстав наведеного, суд відмовляє у задоволенні позову в цілому за безпідставністю позовних вимог.

Згідно ст. 88 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

За наведеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 195, 196 Сімейного кодексу України, ст. 256, п.1 ч. 2 ст. 258, ст. 261, 267 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60,  88,208,212,224-228 ЦПК України, суд,-

в  и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по заборгованості по аліментах – відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів. Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я :