Судове рішення 2-1797 від 02.11.2010

Судове рішення #11495572

Справа № 2-1797/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Мички Б.Р.

при секретарі – Балух Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ „Львівські автобусні заводи” про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період з жовтня по грудень 2008 року в сумі 1 036, 77 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 16.02.1978 року по 24.03.2009 року працювала у відповідача на посаді транспортувальника третього розряду механообробного цеху. Згідно наказу № 17 КС від 17.03.2009 року була звільнена в зв’язку із скороченням штату. За період з жовтня по грудень 2008 року відповідач допустив заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 1036, 77 грн. Не зважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_1 до відповідача протягом тривалого часу, заборгованість по заробітній платі так і залишилась не погашеною. У зв’язку з наведеним, просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з жовтня по грудень 2008 року в сумі 1 036, 77 грн. та стягнути на користь пенсійного фонду Сихівського району м. Львова пенсійні внески, утримані із нарахованої заробітної плати працівника в сумі 20, 74 грн. та страхові внески нарахованих на заробітну плату працівника в сумі 344, 21 грн.

Представник відповідача Станкевич Х.З. в судовому засіданні позов визнала частково, пояснивши, що при виплаті заборгованості по заробітній платі пенсійні та страхові внески автоматично будуть перераховані.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільнення працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових стосунках з відповідачем ТзОВ „ЛАЗи”, що стверджується копією трудової книжки. На день звільнення ОСОБА_1, з нею не було в повній мірі проведено розрахунку, а саме: не було виплачено заробітну плату за період з жовтня по грудень 2008 року в сумі 1 036, 77 грн., тому така підлягає стягненню.

В решті позовних вимог – відмовити за безпідставністю.

Із відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 51, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120, 00 грн., оскільки згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. “Про державне мито” позивачі за позовами про стягнення заборгованості по заробітній платі звільнені від сплати державного мита.

На підставі ст.116, КЗпП України, ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 215, 218 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ТзОВ „Львівські автобусні заводи” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1 036, 77 грн.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ТЗОВ „Львівські автобусні заводи” 171, 00 грн . судових витрат на користь держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Рішення є оригіналом, виготовлено в одному примірнику, зберігається у цив. справі №2-1797 \ 2010 р.