Справа № 2-1244\10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 вересня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої – судді Міланіч А.М.
при секретарі – Рассказовій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов»язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоотриманих коштів,
в с т а н о в и в :
В серпні 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і за захворюванням, пов»язаним з наслідками аварії, її визнано інвалідом IІ групи. Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону їй призначено державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну її здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законодавством.
Вважала, що відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір її пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій та не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому вона \позивачка звернулася до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак їй було в цьому відмовлено.
Оскільки вона проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, то має право на доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати на підставі ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок її основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та щомісячної грошової доплати як пенсіонеру проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю та стягнути з управління на її користь за період з 1 липня 2007 року по 1 серпня 2010 року недоплачену основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 141739,57 грн. та щомісячну грошову доплату в розмірі 22762,60 грн.
В судове засідання позивачка не з”явилася, справу просила розглядати без її участі.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі. В своїх письмових поясненнях позов вважав безпідставним, а дії управління правомірними, крім того, до вимог позивачки просив застосувати строк позовної давності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії і їй встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з впливом аварії на ЧАЕС \а.с.13,14,15\.
Як вбачається з довідки та заперечення відповідача \а.с.16, 22-24\, позивачці в зв»язку зі встановленням вказаної інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначена державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну її здоров»ю, розмір яких визначено згідно з постановою КМ України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з базової величини
Вказана державна пенсія виплачувалась позивачці: з червня по грудень \включно 2007 року – в розмірі 400 грн., з січня по лютий \включно 2008 року – в розмірі 564 грн., в березні 2008 року – в розмірі 592,69 грн., з квітня по червень \включно 2008 року – в розмірі 615,19 грн, з липня по вересень \включно 2008 року – в розмірі 625,39 грн., з жовтня 2008 року по жовтень \включно 2009 року – в розмірі 692,55 грн., з листопада по грудень \включно 2009 року – в розмірі 697,25 грн., з січня по лютий \включно 2010 року – в розмірі 734,29 грн., в березні 2010 року – в розмірі 737,20 грн., з квітня по травень \включно 2010 року – в розмірі 747,10 грн.\а.с.16\.
Вказана додаткова пенсія виплачувалась позивачці: з червня по грудень \включно 2007 року – в розмірі 14,93 грн., з січня по березень \включно 2008 року – в розмірі 94 грн., з квітня по червень \включно 2008 року – в розмірі 96,20 грн., з липня по вересень \включно 2008 року – в розмірі 96,40 грн., з жовтня 2008 року по жовтень \включно 2009 року – в розмірі 99,60 грн., з листопада по грудень \включно 2009 року – в розмірі 114,60 грн., з січня по березень \включно 2010 року – в розмірі 139 грн., з квітня по травень \включно 2010 року – в розмірі 141,20 грн. \а.с. 16\.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, в статтю 50 та ч.3 і 4 ст.54, які викладались в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІ групи розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, - з 75 % до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та нижній розмір пенсії з 8 мінімальних пенсій за віком до 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Також постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» знову було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю для інвалідів ІІ групи до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче для інвалідів ІІ групи 965 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч.5 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 406 грн., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн., з 1 січня 2008 року - 470 грн., з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року - 498 грн., з 1 листопада 2009 року – 573 грн., з 1 січня 2010 року – 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки і згідно ч.3 ст.267 вказаного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а відповідно до ч.4 даної статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене та клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити в позові за період з 1 липня по 3 серпня 2007 року.
Враховуючи наведене, розмір нарахованої пенсії позивачки за період з 4 серпня року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 серпня 2010 року, слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону.
За таких обставин суд вважає за необхідне зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивачки з 4 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 серпня 2010 року відповідно до ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши державну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та в подальшому проводити виплату даної пенсії у вказаному розмірі до зміни групи інвалідності чи діючого законодавства.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Вказана доплата не виплачувалась позивачці, оскільки вона, перебуваючи на пенсії продовжує працювати, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі \ а.с. 16\.
Враховуючи викладене, а також те, що нарахування пенсій відноситься до виключної компетенції органів Пенсійного Фонду України, суд вважає за необхідне в іншій частині в позові відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 257, 267 ЦК України, ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов"язання провести перерахунок пенсії та стягнення заборгованості задовольнити частково.
Зобов"язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 4 серпня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 серпня 2010 року відповідно до ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши державну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та в подальшому проводити виплату пенсії у вказаному розмірі до зміни діючого законодавства.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.