Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа N 2 -7906/10
20 жовтня 2010 року м. Горлівка
Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:
головуючого-судді Коваленко В.О.,
при секретарі Баштовій А.В.,
учасники цивільного процесу:
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представник відповідача Груцинова І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі відділення «Комсомольське» Горловської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, в обґрунтування якої зазначив, що ним 15 лютого 2008 року з банком укладено кредитний договір № GOGLGK40000498, за умовами якого він отримав кредит у сумі 152 918 грн. на строк з 15.02.2008 року по 15.02.2018 року для придбання нерухомості. Умови кредитного договору ним не порушувалися. Листом від 09.09.2008 року № 20.1.3.2/6-22855/9328 відповідач повідомив його про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитом з 10.11.2008 року до 18,12 % на рік. Листом від 25.12.2008 року № 20.1.3.2/6-36507 відповідач повідомив його про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитом з 01.02.2009 року до 29,52 % на рік. Позивач вважає підвищення відповідачем в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредитному договору через зміну облікової ставки НБУ недійсним. Вважає, що п. 2.3.1 кредитного договору підлягає визнанню недійсним, оскільки не відповідає діючому законодавству, фактично перешкоджає йому належним чином виконувати свої обов’язки за кредитним договором. Зазначає, що сплатив банку 75505 грн., тому він повинен повернути банку 60855 грн. у розстрочку на 60 місяців. Також відповідно до п. 8.3 договору забезпеченням виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором виступає іпотека будинку загальною площею 92 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 і належить позивачу. Позивач просить суд визнати кредитний договір № GOGLGK40000498 від 15 лютого 2008 року укладений ним з відповідачем ЗАТ КБ «ПриватБанк» недійсним; розірвати договір іпотеки від 15 лютого 2008 року, укладений ним з відповідачем; зобов’язати приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округу Алєєву А.М. виключити з реєстру заборон відчуження запис про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу; зобов’язати відповідача ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі відділення «Комсомольське» Горлівської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» прийняти у позивача ОСОБА_1 суму у розмірі 60855 грн., з розстрочкою платежів на 60 місяців з щомісячним платежем 1014,25 грн.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги позивача у повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними у позовній заяві, наполягали на задоволенні позову у повному обсязі, пояснивши, що перше підвищення процентної ставки вважав незначним і до банку не звертався, сплачував кредитні зобов’язання за новими ставками. Після другого підвищення процентної ставки усно звертався до банку, та почав сплачувати за новими ставками.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначила, що між позивачам та відповідачем 15.02.2008 року укладений кредитний договір № GOGLGK40000498, відповідно до якого банк надав позичальнику 152918 грн. на строк до 15.02.2018 року, за п. 2.3.1 кредитного договору банк мав право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміна курсу долару США до гривні більш ніж 10% у порівнянні з зазначеним курсом встановленим НБУ на момент укладення договору; зміну облікової ставки НБУ; зміни розмірів відрахувань до страхового (резервного) фонду або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). Через суттєву зміну ситуації на фінансовому ринку України у 2008 – 2009 роках Банк у відповідності до умов договору у односторонньому порядку здійснив збільшення % ставки. Зазначила, що банк своєчасно попередив позивача про збільшенні процентної ставки і заперечень від позичальника не отримував. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судом встановлено, що ПриватБанк, від імені якого діяла Магалова Ірина Олександрівна і позичальник ОСОБА_1 15.02.2008 року уклали кредитний договір № GOGLGK40000498. За умовами договору банк надав кредит у сумі 152918 грн. на термін дії з 15.02.2008 року по 15.02.2018 року для придбання нерухомості зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 8.1 договору). За п. 8.3 Договору забезпеченням виконання зобов’язань позичальником за даним договором виступає іпотека будинку загальною площею 92 кв.м., що знаходиться за адресою Донецька область, м. Горлівка, вул. Дзержинського, буд. 10. За п. 2.3.1 Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміни облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № GOGLGK40000498 від 15.02.2008 року між банком та відповідачем був укладений договір іпотеки від 15 лютого 2008 року, за яким позивач передав в іпотеку банку нерухоме майно: АДРЕСА_1, загальною площею 92 кв.м. (п. 35.3, 35.2). Сторони визначили вартість предмета іпотеки 194800 грн. (п. 35.5). На предмет іпотеки приватним нотаріусом Горлівського нотаріального округу Алєєвою А.М. 15 лютого 2008 року накладена заборона відчуження квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.
Листом від 29.09.2008 року № 20.1.3.2/6-22855/9328 ПриватБанк повідомив позивача ОСОБА_1, що у зв’язку із значним подорожчанням грошових ресурсів на світовому та українському фінансовому ринках та підвищенням рівня облікової ставки Національного банку України з 8,5 до 12 відсотків, з метою виконання зобов’язань перед своїми вкладниками, ПриватБанк змушений вимагати зміни умови Кредитного договору № GOGLGK40000498 від 15.02.2008 року. Починаючи з 21.10.2008 року відсоткова ставка за кредитним договором № GOGLGK40000498 від 15.02.2008 року, який уклав позивач з ПриватБанком, складатиме 18,12% на рік. Та запропонували у разі незгоди із змінами надати письмове повідомлення про свою незгоду до відділення, що обслуговує цей кредит, та погасити заборгованість в повному обсязі.
Листом від 25.12.2008 року № 20.1.3.2/6-36507 ПриватБанк повідомив позивача ОСОБА_1, що відповідно до умов укладеного кредитного договору та у зв’язку із зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів в України з 01 лютого 2008 року відсоткова ставка за кредитним договором № GOGLGK40000498 від 15.02.2008 року, який уклав позивач з ПриватБанком, складатиме 29,52 % на рік. Та запропонував у разі незгоди із змінами надати не пізніше 20.01.2009 року письмове повідомлення про свою незгоду до відділення, що обслуговує цей кредит, та погасити заборгованість в повному обсязі.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № GOGLGK40000498 від 15.02.2008 року станом на 19.10.2009 року заборгованість позивача за кредитом складає 126112,25 грн., яка складається з: 125359,30 грн. – заборгованість за кредитом; 756,92 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.
Згідно із Статутом, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 20 серпня 2009 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та зобов’язань закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».
Договір, укладений між сторонами, на підставі положень статті 629 Цивільного кодексу України, є для цих сторін обов’язковим.
Відповідно до вимог частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. За нормами частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення статей 1046 – 1053 Цивільного кодексу України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
За статтями 526, 615 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За п. 2.3.1 кредитного договору № GOGLGK40000498 від 15.02.2008 року сторонами передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів.
Згідно зі ст. 1056-1 ч. 2 Цивільного кодексу України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умови договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемними.
Норма даної статті діє з 9 січня 2009 року.
З цього часу вступила в дію частина четверта статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» про заборону банкам в односторонньому порядку змінювати умови договорів, а саме: збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу.
Відповідно до Конституції України, статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності і не мають зворотної дії у часі.
Із матеріалів справи вбачається, що банк 29.09.2008 року та 25.12.2008 року направляв позивачу ОСОБА_1 листи про зміни відсоткової ставки за кредитним договором № GOGLGK40000498 від 15.02.2008 року до 18,12% та 29,52% відповідно, тобто ці дії були вчинені банком до набрання чинності статті 1056-1 Цивільного кодексу України та частини четвертої статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Більш того, право на підвищення процентної ставки за договором споживчого кредиту, встановлене в частині четвертій статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», за умовами якої у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Оскільки рішення про підвищення процентної ставки за договором № GOGLGK40000498 від 15.02.2008 року прийнято банком згідно умов договору, який для сторін цього договору є обов’язковим до виконання, до набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», в самому Законі відсутня вказівка про дію в часі, підстав для визнання його недійсним, а також застосування наслідків недійсності правочину, відсутні, у зв’язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
На пiдставi ст.ст. 526, 615, 629, 1048-1054, 1056-1, ЦК України, ст. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі відділення «Комсомольське» Горловської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки відмовити.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: