Справа № 2- а-1763/2010р.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м      У к р а ї н и

20 жовтня  2010 року                             м. Хуст              

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Савицький С.А.                                                

при секретарі судового засідання  Штенгель О. О.

з участю позивачки                          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Скрипненко Віктора Петровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В  :

Позивач звернувся до суду із даним позовом посилаючись на те, що постановою відповідача від 10.07.2010 року на нього накладено адміністративне стягнення у  вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП. Згідно постанови 10.07.2010 року в с.Ульянівка Миколаївської області позивачка  рухалася із швидкістю 87 км/год., чим перевищила встановлену швидкість руху. Вказана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР шляхом вимірювання швидкості руху приладом «Іскра». Позивачка вважає постанову необґрунтованою та такою, що підлягає до скасування з наступних підстав. На заперечення позивачки стосовно достовірності фіксації вказаної швидкості саме її автомобілю, враховуючи баготочисельність автомобілів, які рухалися в той час в обох напрямках, інспектор вилучив посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, після чого повернувся до свого автомобіля і почав складати протокол про адміністративне правопорушення. На зауваження позивачки, що інспектори ДПС знаходилися всього за 200 метрів від початку населеного пункту при дальності дії приладу від 400 до 700 метрів, тобто показники могли бути зафіксовані за межами населеного пункту, їй було відмовлено у внесенні цих даних в протокол. Зафіксована приладом «Іскра» та зазначена в протоколі швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом,на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.

         В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на наведені в заяві обставини, просила суд його задоволити.  

           Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся  належним чином, однак причини неявки в судове засідання суду не відомі.

Виходячи з наявних доказів у справі суд вважає за можливе на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України справу вирішувати без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

 Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

 Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, відповідач на пропозицію суду в ухвалі від 10.08.2010 р.  не подав письмових заперечень з посиланням на докази якими б доводили такі заперечення, що дає підстави суду  вирішувати справу на основі наявних доказів.

Судом встановлено, що постановою інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Скрипненко В.П. від 10.07.2010 року на позивачку накладено адміністративне стягнення у  вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП через те, що остання рухалася із швидкістю 87 км/год і перевищила встановлену швидкість руху. Постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР шляхом вимірювання швидкості руху приладом «Іскра».

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі  про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі  яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

  Тому, оскільки показання технічного приладу «Іскра» не містить функції фіксації будь-яким з зазначених вище способів факту перевищення швидкості руху, як в даному випадку, тому зафіксована приладом та зазначена в постанові швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.

 Відповідно до ст.ст.10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Проте таких документів позивачу надано не було.

           КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

П.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак всупереч цьому інспектор ДПС в постанові не зазначив мотиви відхилення заперечень позивача.

             Згідно ст. 71 ч 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

              Відповідачем не подано суду заперечень і доказів, які б спростовували доводи позивача щодо обставин, які викладені в позовній заяві.

        За наведених обставин поданий позов є підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

              Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. ст.6,18,71,104, 128, 138,156-163, 171-2 ч.2 КАС України,  суд –

П О С Т А Н О В И В:    

              Позов задовольнити.

     Постанову інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Скрипненко Віктора Петровича, винесену 10.07.2010 року серії ВЕ №213026 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу  в розмірі 255 гривень на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП– скасувати.

         Постанова остаточна,оскарженню не підлягає.

                Головуючий :                  підпис                              Савицький С.А.  

                       З оригіналом вірно:

                        Суддя Хустського

                        районного суду:                                                        Савицький С.А.