Справа № 2-3197/10

РІШЕННЯ

іменем України

06 квітня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М., за участю:

позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про

розірвання шлюбу, в якому зазначив, що з 08 жовтня 1994 року знаходиться в

зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного шлюбу мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем

не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходжень у поглядах на сімейне

життя, що призводило до частих сварок. Остаточно припинили подружні відносини

та ведення спільного господарства з червня 2009 року. Подальше спільне життя і

збереження шлюбу вважає неможливим.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити,

відповідач позовні вимоги визнала, проти розірвання шлюбу не заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що

позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 08 жовтня

1994 року, що підтверджується Свідоцтвом про одруження, виданим відділом

реєстрації актів громадянського стану виконкому Амур-Нижньодніпровської

районної ради народних депутатів, актовий запис № 957.

Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину – сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про

народження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-

Нижньодніпровського районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 857.

З червня 2009 року сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного

господарства внаслідок розбіжності характерів, різних поглядів на сімейне життя

та відсутності взаєморозуміння, що призводило до частих сварок, проживають

окремо.

За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше

спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім

інтересам, що мають істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та

відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України їх

шлюб необхідно розірвати. Витрати по одержанню Свідоцтва про розірвання шлюбу в

органах реєстрації актів цивільного стану покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

– задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

зареєстрований 08 жовтня 1994 року відділом реєстрації актів громадянського

стану виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів,

актовий запис № 957, – розірвати.

При одержанні Свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів

цивільного стану стягнути з ОСОБА_1 17 гривень державного

мита на користь держави, ОСОБА_2 від сплати державного мита на

користь держави - звільнити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області

через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі

в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.

295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                      

             В.О. Лисенко