Справа № 2-3202/10

РІШЕННЯ

іменем України

17 березня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста

Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь

І.М., за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

Володимировича про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в

якому зазначила, що з 2003 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі з

відповідачем. Сторони мають спільну дитину доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не

склалося через відсутність взаєморозуміння, розходжень у поглядах на сімейне

життя, що призводило до частих сварок. Сім’я розпалася остаточно, тому подальше

збереження шлюбу вважає недоцільним.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, просила їх

задовольнити, відповідач позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не

заперечував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що

позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

13 грудня 2003 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом

про одруження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану

Індустріального районного управління юстиції міста Дніпропетровська, актовий

запис № 1017.

Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину – доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про

народження, виданим Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів

цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис

№ 505.

Відповідно до пояснень позивача та відповідачки в судовому засіданні з січня

2008 року сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства

внаслідок розбіжності характерів, різних поглядів на сімейне життя та

відсутності взаєморозуміння, що призводило до частих сварок, проживають окремо.

За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше

спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім

інтересам, що мають істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та

відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України їх

шлюб необхідно розірвати. Витрати по одержанню Свідоцтва про розірвання шлюбу в

органах реєстрації актів цивільного стану покласти на позивачку.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Володимировичем, зареєстрований 13 грудня 2003 року відділом реєстрації актів

громадянського стану Індустріального районного управління юстиції міста

Дніпропетровська, актовий запис № 1017, – розірвати.

При одержанні Свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів

цивільного стану стягнути з ОСОБА_1 17 гривень

державного мита на користь держави, ОСОБА_2 від сплати

державного мита на користь держави - звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області

через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі

в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.

295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                      

             В.О. Лисенко