1

Справа № 2-3037/10

РІШЕННЯ

іменем України

16 березня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста

Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь

І.М., за участю: позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в

якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів

заробітку відповідача та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ?

частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 30 % прожиткового

мінімуму для дитини відповідного віку. В обґрунтування позовних вимог

посилалася на те, що діти знаходяться на її утриманні та відповідач не виконує

свої обв’язки щодо їх утримання.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, в їх обґрунтування

посилалась на обставини, викладені в позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не заперечував

проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей, але в розмірі 1/3 частини

від його заробітку щомісяця. Пояснив, що має на утриманні вагітну дружину

ОСОБА_5 та дитину від даного шлюбу ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що

позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, сторони 25 липня 1992 року зареєстрували шлюб, що підтверджується

Свідоцтвом про укладення шлюбу від 25 липня 1992 року, актовий запис № 759.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про

народження від 09 січня 1993 року, актовий запис № 24 та неповнолітню дитину -

сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що

підтверджується Свідоцтвом про народження від 02 вересня 1994 року, актовий

запис № 1035.

Шлюб між сторонами розірваний, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів

зроблено відповідний актовий запис за № 17 від 16 січня 2004 року, що

підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу від 17 липня 2007 року.

Згідно з довідкою, наданою головою квартального комітету № 30, діти

зареєстровані за місцем проживання позивачки.

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що діти проживають разом з

позивачкою.

Відповідно до довідок від 07 серпня 2009 року та від 12 лютого 2010 року,

наданих ТОВ «Прайд», відповідач працює охоронцем на даному підприємстві.

Від спільного шлюбу з ОСОБА_5 відповідач має дитину ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, дружина відповідача

знаходиться в стані вагітності. Дані обставини підтверджуються Свідоцтвом про

одруження від 23 січня 2004 року, Свідоцтвом про народження від 25 квітня 2005

року та довідкою від 12 березня 2010 року, наданою жіночою консультацією

міського пологового будинку № 1.

З пояснень позивачки та відповідача в судовому засіданні слідує, що сторони не

можуть досягти домовленості щодо порядку та способу утримання відповідачем

дитини відповідно до вимог ст.ст. 180, 181 СК України.

За таких обставин, на підставі ст. 180, ч. 3 ст. 181, ст. 182, ч. 1 ст. 183, ч.

1 ст. 191 СК України, суд приходить до висновку про необхідність стягувати

щомісячно з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання

неповнолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,

та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

народження, у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менш ніж 30

% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми

повноліття, починаючи стягнення з 18 січня 2010 року.

В задоволенні позову в іншій частині слід відмовити.

Враховуючи, що позивачка в силу п. 5) ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів

України «Про державне мито» та п. 4) ч. 3 ст. 81 ЦПК України при зверненні до

суду звільнена від сплати судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України,

судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5

народження, уродженця міста Дніпропетровська, на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини від

усіх видів заробітку, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини

відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 18

січня 2010 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

В задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі

51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста

Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                          

                                             В.О. Лисенко