1

Справа № 2-3309/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М., за участю:

позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 15 лютого 2010 року звернулася до суду з позовом до відповідача про

стягнення аліментів на утримання дитини, в якому зазначила, що з 10 жовтня 1998

року знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного шлюбу

мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка

проживає разом із нею і перебуває на її утриманні. Просила суд винести рішення

про стягнення з відповідача щомісячно аліменти на її користь на утримання

дитини в розмірі ? частини від заробітку відповідача, починаючи з дня звернення

до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, просила їх

задовольнити, відповідач позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не

заперечував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає що

позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 10 жовтня

1998 року, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим

виконкомом Лихівської селищної ради П’ятихатського району Дніпропетровської

області, актовий запис № 10.

Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину – доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про

народження, виданим Лихівської селищної ради П’ятихатського району

Дніпропетровської області, актовий запис № 17.

Відповідно до пояснень позивача та відповідача сторони проживають окремо,

дитина проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні.

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що дитина проживає разом з

позивачкою та перебуває на її утриманні. Крім того відповідач пояснив, що не

працює, але є працездатним, не страждає на тяжкі захворювання, інших дітей або

непрацездатних батьків на утриманні не має.

Відповідно до пояснень позивачки та відповідача в судовому засіданні сторони не

можуть досягти домовленості щодо порядку та способу утримання відповідачем

дитини відповідно до вимог ст.ст. 180, 181 СК України.

За таких обставин суд, відповідно до вимог ст. 180, ч. 3 ст. 181, ст. 182, ч. 1

ст. 183, ч. 1 ст. 191 СК України, дійшов висновку про необхідність стягувати

щомісячно з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у

розмірі ? частини від усіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 30 %

прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною

повноліття, починаючи стягнення від дня пред’явлення позову.

Враховуючи, що позивач в силу п. 5) ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів

України «Про державне мито» та п. 4) ч. 3 ст. 81 ЦПК України при зверненні до

суду звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати

по сплаті судового збору в розмірі 51 гривня та витрат на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень підлягають стягненню з

відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 367 ЦПК

України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення

аліментів – задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від усіх видів заробітку,

але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного

віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 15 лютого 2010

року.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі

51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області

через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі

в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.

295 ЦПК України.

Суддя:                                                                          

                                             В.О. Лисенко