ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.10.10 р.                                                                                    Справа № 16/79                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства „Родинський центр єдиного замовника” м.Родинське, Донецької області   

до відповідачів: 1. Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Родинське, Донецької області   

2.  Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м.Родинське, Донецької області   

про виселення з нежитлового приміщення та відшкодування збитків в розмірі 145670,40грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: не з’явився  

від відповідачів: 1) не з’явився

                            2) не з’явився

СУТЬ СПОРУ:  

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.04.2010р. порушено провадження по справі за позовом Комунального підприємства „Родинський центр єдиного замовника” м.Родинське, Донецької області до відповідачів, 1. Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Родинське, Донецької області та 2.  Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м.Родинське, Донецької області, про виселення з нежитлового приміщення та відшкодування збитків в розмірі 145670,40грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 26.04.2010р. – 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду  справи.

          Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставне використання відповідачами приміщення загальною площею 674,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, у зв’язку з чим позивачем понесені збитки, з приводу чого позивач звернувся до суду з позовом про виселення з нежитлового приміщення та відшкодування збитків.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (НОМЕР_1, НОМЕР_2) місцем проживання відповідачів 1, 2 визначена адреса: АДРЕСА_1, 85310. З метою належного повідомлення відповідача про час та місце слухання справи судова кореспонденція направлялась саме за цією адресою.

          Відповідачі 1, 2 у судовому засіданні 18.05.2010р. проти позовних вимог заперечували в повному обсязі, але письмового відзиву до матеріалів справи не надали. Відповідач-1 у судовому засіданні 08.07.2010р. стверджував, що займає спірне приміщення на законних підставах.

          Відповідачі неодноразово звертались до суду з клопотаннями (від 22.06.10р., від 05.07.10р., від 06.08.10р.) про відкладення розгляду справи.          

Суд неодноразово відкладав розгляд справи з метою надання сторонам часу для представлення доказів по справі.

Однак, відповідачі не забезпечили явку уповноваженого представника до суду та                       не надали витребуваних судом документів.

Отже, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд  встановив:

У позовній заяві позивач зазначає, що Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 безпідставно займає приміщення загальною площею 674,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а тому просить виселити відповідача-2 зі спірного приміщення.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2008р. по справі № 25/40пд договір оренди № 12 від 01.01.2006р. визнаний нікчемним, у зв’язку з чим суд прийняв рішення про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Родинське з нежитлового приміщення загальною площею 674,4 кв.м, розташованого на першому поверсі п’ятиповерхового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2

В пункті 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Отже, зважаючи на наявність рішення господарського суду Донецької області між тими ж сторонами (КП „Родинський центр єдиного замовника” м.Родинське та СПД ОСОБА_2 м.Родинське), про той же предмет (виселення з нежитлового приміщення) і з тих же підстав,                суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині виселення Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м.Родинське, Донецької області                 з нежитлового приміщення загальною площею 674,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно позовних вимог щодо виселення Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Родинське, Донецької області з нежитлового приміщення загальною площею 674,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, суд зазначає наступне:

Позивач зазначає, що Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Родинське, Донецької області безпідставно займає нежитлове приміщення загальною площею 674,4 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що, на думку позивача, підтверджується листом Головного управління юстиції у Донецькій області за № 5-16-108 від 07.04.2009р.

Суд неодноразово відкладав розгляд справи з метою надання позивачем доказів в обґрунтування заявлених вимог.

Однак, належних доказів знаходження Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 в спірному приміщенні до матеріалів справи позивачем не представлено. Крім того, позивачем не надано доказів існування між Комунальним підприємством „Родинський центр єдиного замовника” та Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 договірних відносин або правових підстав знаходження у спірному приміщенні,  а тому суд відмовляє в цій частині позовних вимог, у зв’язку з їх недоведеністю.

Щодо позовних вимог про відшкодування збитків в розмірі 145670,40грн., суд виходить з наступного:

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на вимоги статті 224 Господарського кодексу України, згідно якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

          Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 Господарського кодексу України).

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України, зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

          Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

          Проте на позивачеві лежить обов’язок довести суду згідно ст.33 ГПК України наступне:

-          по-перше, факт заподіяння йому збитків;

-          по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов’язань;

-          по-третє, причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням зобов’язань та заподіяними збитками.

   Згідно загальної практики про визначення розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:

          А) вид (склад) збитків;

          Б) наслідки порушення договірних зобов’язань для підприємства.

          Породжуючи настання цивільних прав та обов’язків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

          За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

          Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

          Причинний зв’язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв’язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

          Суд ухвалами витребував у позивача документи в підтвердження понесених ним збитків на суму 145670,40грн.

Однак, під час розгляду справи позивачем не надано до суду доказів понесення ним збитків у вигляді упущеної вигоди.

          Крім того, позивачем не доведений факт наявності причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідачів та заподіяними збитками, не доведена вина відповідачів в спричиненні позивачеві збитків, не доведений розмір збитків.

          На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про відшкодування збитків в розмірі 145670,40грн. в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.

На підставі ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, п.2 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд –

В И Р I Ш И В :

          У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства „Родинський центр єдиного замовника” м.Родинське, Донецької області до відповідачів, 1. Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Родинське, Донецької області та 2.  Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м.Родинське, Донецької області, про виселення з нежитлового приміщення загальною площею 674,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та відшкодування збитків в розмірі 145670,40грн. – відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                              

Надруковано 3 примірники:

Сторонам 2,  У справу 1,

Вик. Єрохіна В.В.