ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.10.10 р. Справа № 40/214
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом акціонерного товариства закритого типу „Мушкетівська автобаза”, м. Донецьк
до відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк
про стягнення 10 867 грн. 30 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Азарова Г.В. - юрисконсульт
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ: акціонерне товариство закритого типу „Мушкетівська автобаза” звернулося до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього основного боргу з орендної плати в сумі 8 400 грн., трьох процентів річних в сумі 246 грн. 48 коп., інфляційних в сумі 588 грн. за прострочення грошового зобов’язання, пені в сумі 1 632 грн. 82 коп. за несвоєчасне внесення орендних платежів згідно договору оренди стоянки автомобіля від 01.09.08р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
До початку розгляду справи по суті, а саме розглядом позовних вимог, відкриття судового засідання та роз’яснення сторонам їх прав та обов’язків, позивач уточнив вимоги в частині стягнення пені та інфляційних, і намагається стягнути пеню в сумі 1 002 грн. 76 коп. за період з 05.09.08р. по 05.03.09р. та інфляційні в сумі 2 091 грн 60 коп. за період з 05.09.08р. по 27.08.10р. Судом досліджені дії позивача на відповідність їх вимогам ГПК України. Фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, та збільшення – щодо інфляційних.
Позов мотивовано тим, що 01.09.08р. між акціонерним товариством закритого типу „Мушкетівська автобаза”, далі Орендодавець, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, далі Орендар, було укладено договір оренди стоянки автомобіля.
Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування орендну площу 10 кв.м. для стоянки одного автомобіля НОМЕР_1, 2001 року випуску.
Строк дії договору оренди встановлено у пункті 9.1., а саме договір договір діє з 01.09.08р. по 31.08.09р.
Згідно п.4.1. договору, оренда плата за користування орендною площею встановлює 700 грн. за місяць.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що орендна плата перераховується Орендарем кожного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі виставлених рахунків, до 5 числа кожного місяця.
Надані позивачем рахунок №08/61 та акт здачі - приймання робіт від 31.08.09р. згідно договору, які підписані обома сторонами, підтверджують наявність правовідносин між ними за договором оренди стоянки автомобіля від 01.09.08р.
Докази у справі свідчать про те, що свої зобов’язання за договором Орендар не виконав і під час використання орендованої площі за ним у період з 01.09.08р. по 01.09.09р. виник основний борг з орендних платежів в сумі 8 400 грн., який позивач намагається стягнути.
Відповідач не виконав свої зобов’язання у повному обсязі, а тому позивач відповідно до вимог п.5.2. договору, намагається стягнути з нього пеню в сумі 1 002 грн. 76 коп. за період прострочення з 05.09.08р. по 05.03.09р.
Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач додатково намагається стягнути з відповідача: три процента річних в сумі 246 грн. 48 коп. за період з 05.09.09р. по 27.08.10р. та інфляційні в сумі 2 091 грн. 60 коп. за період з 05.09.08р. по 27.08.10р.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.
Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів за користування майном. Відповідач доказів виконання обов’язків за договором, а саме перерахування орендних платежів суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з нього заборгованості в сумі 8 400 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендних платежів, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.
Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст.55 ГК України є суб’єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст.230 та частина 6 ст.232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобов’язання мало бути виконано. Наданий позивачем уточнений розрахунок пені відповідає вказаним вимогам.
Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період прострочення з 05.09.08р. по 05.03.09р. в сумі 1 002 грн. 76 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних сумі 246 грн. 48 коп. за період з 05.09.09р. по 27.08.10р., також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2 091 грн. 60 коп. за період з 05.09.08р. по 27.08.09р., також обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджують факт прострочення виконання зобов’язань за договором.
Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача у справі згідно статей 44, 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 19.10.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги акціонерного товариства закритого типу „Мушкетівська автобаза” до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 – задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 від 15.07.05р., ідентифікаційний номер платника податків та інших платежів НОМЕР_2, АДРЕСА_1, на користь:
- акціонерного товариства закритого типу „Мушкетівська автобаза”, 83053, м. Донецьк, вул. Червоножовтнева, 111, ід. код 01235975, основний борг з орендної плати в сумі 8 400 грн., пеню в сумі 1 002 грн. 76 коп., три процента річних в сумі 246 грн. 48 коп., інфляційні в сумі 2091 грн. 60 коп., витрати по державному мита в сумі 117 грн. 41 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Повний текст рішення складено – 21.10.10р.