Справа  № 2-3614/10

РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого судді - Прасолова В.М.    

    при секретарі -  Горбуновій Л.С.

    за участю представника позивача – ОСОБА_1    

    представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3

    та представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності, стягнення грошових сум, суд, -

                                                              ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в якому просить: визнати недійсним Договір купівлі-продажу житлового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням, господарчими побудовами та земельною ділянкою (Надалі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І. та зареєстрованої в реєстрі за № 2045; в порядку реституції визнати за ним, позивачем, право власності на нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 37,9 кв.м. з нежитловим приміщенням №2 - магазин, загальною площею 22,6 кв.м. та господарчими спорудами - гараж Д, вбиральня Г, який розташований за адресою: АДРЕСА_1; в порядку реституції визнати за ним, позивачем, право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:06:184:0008, яка розташована в Дніпропетровській області, АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_2 в порядку реституції на користь ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 1102766 грн. 00 коп.

    В обґрунтування позову наводить наступне. Він, позивач до 10 травня 2010 року являвся власником житлового будинку, загальною площею 37,9 кв.м. з нежитловим приміщенням №2 - магазин, загальною площею 22,6 кв.м. та господарчими спорудами (гараж Д, вбиральня Г), який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Житловий будинок розташований на земельній ділянці (кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:06:184:0008) загальною площею 0,1000га. В березні 2010 року, в зв'язку з потребою родини (дружина, неповнолітній син та батьки-пенсіонери) в матеріальних коштах, прийняв рішення здійснити зазначених відчуження житлового будинку і земельної ділянки. Відчуження цього майна довірив особам ОСОБА_2 (далі за текстом – “Відповідач-1”) та ОСОБА_4 (далі за текстом – “Відповідач-2”) довіреністю від 25 березня 2010 року, посвідченою приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І. та зареєстрованої в реєстрі за № 1625. Необхідність довіряти вищезазначеним особам розпоряджатися майном була викликана тим, що вони завірили в наявності зацікавленої особи щодо придбання за суму 3000000,00 гривень. 10 квітня 2010 року, скориставшись довірою, перевищивши повноваження довірених осіб та не довівши до його, позивача, відома про свої незаконні дії, Відповідач-1 здійснив неправомірне і незаконне відчуження вказаного мана Відповідачу-2, уклавши між собою договір купівлі-продажу житлового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням, господарчими побудовами та земельною ділянкою (далі за текстом – “Договір”), посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І. та зареєстрованої в реєстрі за № 2045.     Про настання правочину, що стався 10 квітня 2010 року дізнався лише 17 вересня 2010 року, коли Відповідач-2, користуючись послугами невідомої приватної охоронної служби, зайняв житловий будинок та земельну ділянку. Такі дії Відповідача-1 та Відповідача-2, порушили право власності на житловий будинок та земельну ділянку. Відповідно до п.1. Договору Відповідач-1 "діючи" від його, позивача, імені продав Відповідачу-2 вказані житловий будинок та земельну ділянку. В абзаці 1 пункту 3 Договору зазначено, що ін, позивач, отримав від Відповідача-2 всю грошову суму в розмірі 1102766,00 гривень. Цей факт не відповідає дійсності, оскільки ці гроші від Відповідача-2  не отримував і таку інформацію в договорі виклали, керуючись показаннями Відповідача-1, який і підписував Договір. Права свідчити про отримання ним, позивачем, будь-яких коштів від продажу майна Відповідачу-1 не давав. Також очевидно, що даний правочин, виражений у формі Договору, не виражав і не підтверджував його, позивача, волевиявлення, зокрема, ціну відчужених об’єктів Відповідач-1 мав узгодити зі ним, позивачем, оскільки в довіреності не зазначена сума, за яку він може здійснити відчуження житлового будинку та земельної ділянки. Окрім того, правочин  не відповідає його, позивача, внутрішній волі, оскільки за своїми переконаннями не збирався продавати зазначені житловий будинок та земельну ділянку за таку низьку ціну. При відчуженні майна Відповідачем-1, як представником у Договорі, були перевищені повноваження. Зокрема, при укладанні та підписанні Договору, Відповідач-1 не погоджував з ним, позивачем, а він, позивач, відповідно, не ухвалив ціну, за яку Відповідач-1 здійснив відчуження.     Також, і Відповідачем-2 були перевищені повноваження представника, оскільки надана довіреність не надавала останньому права купувати (придбавати) вказані житловий будинок та земельну ділянку. Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України. правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частина 1 статті 215 ЦК України роз'яснює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В частині 4 статті 203 ЦК України зазначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до частини 1 статті 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому  одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. У частині 1 статті 238 ЦК України вказано, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.  В частині 1 статті 241 ЦК України зазначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює цивільні права та обов'язки особи,  яку він представляє,  лише  у  разі  наступного  схвалення правочину  цією  особою.  Правочин  вважається схваленим, зокрема, у разі,  якщо особа,  яку він представляє,  вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Жодної такої дії з моменту здійснення правочину до сьогоднішнього дня не вчинив. Частина 1 ст. 216 ЦК України  встановлює, що разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього право чину. В частині 2 статті 216 ЦК України вказано, що якщо  у  зв'язку  із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

    В ході попереднього розгляду справи  позивач двічі уточнивши позовні вимоги просить : визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням, господарчими побудовами та земельною ділянкою, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І. та зареєстрованої в реєстрі за № 2045 ; в порядку реституції визнати за ОСОБА_6, право власності на нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 37,9 кв.м. з нежитловим приміщенням № 2 - магазин, загальною площею 22,6 кв.м. та господарчими спорудами - гараж «Д», вбиральня «Г»), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; в порядку реституції визнати за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1000 га,  яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 в порядку реституції на користь ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 1102766грн.00коп. ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0235 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1  укладений 10 квітня 2010 року і посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І., про що зроблено запис в реєстрі за № 2047 ; в порядку реституції визнати за ОСОБА_6  право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0235 га,  яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 в порядку реституції на користь ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 65440грн.00коп.

    Представник позивача у попередньому судовому засіданні позов підтримав повністю, підтвердивши зміст уточненого позову.  

Представник відповідача – ОСОБА_5 у попередньому судовому засіданні уточнений позов визнала повністю.

Представник відповідача – ОСОБА_3 у попереднє судове засідання не прибув, подав заяву, згідно якої позов визнав повністю.

У попередньому судовому засіданні встановлено, що маються законні підстави для задоволення позову тому що, визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

   На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне, стягнути на користь позивача з відповідачів солідарно витрати по сплаті держмита у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суми 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст.  10, 11, 61, 88, 208, 210,  212-215 ЦПК України, суд -

                                                                      ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – задовольнити повністю.

    Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням, господарчими побудовами та земельною ділянкою, укладений 10 квітня 2010 року між ОСОБА_6 (як продавцем) від імені якого діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (як покупцем), посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І., зареєстрований в реєстрі № 2045.

В порядку реституції визнати за ОСОБА_6, право власності на нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 37,9 кв.м. з нежитловим приміщенням № 2 - магазин, загальною площею 22,6 кв.м. та господарчими спорудами - гараж «Д» загальною площею 44,1 кв.м., вбиральня «Г» загальною площею 1,0 кв.м., замощення 1, огорожа 1-4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В порядку реституції визнати за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1000 га,  яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 в порядку реституції на користь ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 1102766грн.00коп.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0235 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1,  укладений 10 квітня 2010 року між ОСОБА_6 (як продавцем) від імені якого діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (як покупцем),  посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І., зареєстрований в реєстрі  № 2047.

В порядку реституції визнати за ОСОБА_6  право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0235 га,  яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 в порядку реституції на користь ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 65440грн.00коп.

    Стягнути на користь ОСОБА_6 з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно судові витрати: витрати по сплаті держмита у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суми 120 грн. 00 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий  суддя :                     В.М. Прасолов