справа № 3-4115/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2010 року суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Мірошніченко Л.Є., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Територіальної Державної інспекції праці у Донецької області, відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця з/с Маяковський Єсильського району Тургайської обл., працює на посаді директора ТОВ “ТПК Славбудсервіс” мешкає за адресою: АДРЕСА_1
ст. 41 ч.1 КУпАП ,-
В С Т А Н О В И В :
В ході перевірки проведеної 30.09.2010 року встановлено, що згідно п.9.3.1 Статуту керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює директор.
Згідно п.9.3.3 Статуту директор здійснює прийом і звільнення працівників, розробляє привила внутрішнього трудового розпорядку, визначає умови оплати праці. Відповідно до протоколу зборів засновників від 01.10.2009 року виданий наказ №1-к від 01.11.2009 року про призначення з 01.11.2009 року на посаду директора ОСОБА_1. Таким чином, на підставі вимог ст. 21 КЗпП України він є однією із сторін трудового договору і як роботодавець повинен забезпечити додержання трудових прав найманих працівників. Однак роботодавець ОСОБА_1, порушив вимоги трудового законодавства та вчинив адміністративне правопорушення, а саме:
1). Трудовий розпорядок в товаристві не врегульовано правилами внутрішнього трудового розпорядку, що свідчить про порушення вимог ст. 142 КЗпП України.
2). Згідно штатного розкладу і відомостей нарахування заробітної плати в товаристві встановлені наступні оклади: директор – 1010 грн., слюсар-монтажник та електрогазозварник – 1000 грн. Фактичний розмір окладу кваліфікованого працівника не відповідає рівню заробітної плати, встановленому Регіональною угодою в частині застосування регіонального коефіцієнту в розмірі 1,15 та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. За умовою регіональної угоди станом на 01.07.2010 року місячний тариф за 1 розрядом повинен становити 1021 грн. (888 грн. х 1,15 х), де
888 плати грн. мінімальна заробітна плата встановлена 01.07.2010 року;
1,15 – регіональний коефіцієнт, який враховує фактичний рівень перевищення прожиткового мінімуму в Донецькій області на середнім по України;
Працівникам вищої кваліфікації тарифна ставка не встановлюється згідно між тарифних коефіцієнтів. Норми ЗУ “Про оплату праці” викладено переважно бланкетним способом, через посилання на інші нормативні акти, що є загальнообов’язковими для виконання у визначеній частині. Стаття 5 ЗУ “Про оплату праці” визначає обов’язкову побудову системи оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на державному рівні, галузевих регіональних угод, колективних договорів, трудових договорів. Ст. 15 ЗУ “Про оплату праці” зобов’язує підприємства системи оплати праці норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів встановлювати з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством. Таким чином, норми Генеральної та Регіональних угод в частині оплати праці через спеціальний закон України “Про оплату праці” є імперативними і повинні виконуватись всіма суб’єктами організації оплати праці на території держави Україна. Недодержання норм регіональної угоди в частині застосування регіонального коефіцієнту в розмірі 1,15 та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, свідчить про неправомірні дії. які призвели до триваючого порушення вимог ст. 15 ЗУ “Про оплату праці”
3). Відповідно до вимог ч.1 ст. 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ “Про оплату праці”, заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективними договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Фактично заробітна плата працівникам виплачувалась в такі строки
період виплати заробітної плати номер і дата платіжної відомості дата виплати заробітної плати
березень 2010р. №5 від 19.04.2010р. 19.04.2010р.
квітень 2010р. №6 від 06.08.2010р. 06.08.2010р.
травень 2010р. №7 від 06.08.2010р. 06.08.2010р.
червень 2010р. №8 від 06.08.2010р. 06.08.2010р.
липень 2010р. №9 від 20.08.2010р. 20.08.2010р.
Станом на 01.08.2010 року товариство мало заборгованість по заробітній платі в сумі 7374, 60 грн., яка виплачена у серпні 2010 року. Викладене свідчить про неправомірні дії які призвели до триваючого порушення вимог ч.1 ст. 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ “Про оплату праці”.
4). При звільненні працівників виплата усіх сум, що належать їм від підприємства не проводиться в день звільнення. Так наказом №5-к від 01.07.2010 року звільнено слюсаря – монтажника ОСОБА_2 та електрогазозварника ОСОБА_3 з 01.07.2010 року. Остаточний розрахунок з працівниками проведено не в день звільнення, а під час виплати заробітної плати, а через: ОСОБА_2 сумі 210,23 грн. видатковим ордером №12 від 20.08.2010 року, ОСОБА_3 сумі 210, 23 грн. видатковим ордером №13 від 20.08.2010р. Викладене свідчить про неправомірні дії, які призвели до порушення вимог ст. 116 КЗпП України.
5). В порушення вимог п. 7.1 наказу Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України від 29.07.93 року №58 “Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” книга обліку руху трудових книжок не пронумерована, не прошнурована та не скріплена підписом керівника підприємства і печаткою.
6). При звільнені на підставі наказу №5-к від 01.07.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про одержання трудової книжки у зв’язку із звільненням працівники не розписалися у особистій картці у книзі обліку. Викладене свідчить про невиконання вимог п. 7.1 наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України від 29.07.93 року №58 “Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”.
7). В порушення п.2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок робітників №58 від 29.07.1993 року на підприємстві не ведуться особові картки працівників (Типова форма №П-2 затверджена наказом Держкомстату України №489 від 05.12.2008), жоден працівник під розписку, не ознайомлений в особовій картці працівника з кожним записом що заноситься до трудової книжки, не ведеться облік відпусток, відповідальність за яке передбачено за ч.1 ст. 41 КУпАП
У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, але був своєчасно повідомлений про місце та час розгляду адміністративної справи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року, суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КупАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсудності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є данні про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Провина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи :
• Ш Протоколом №05-23-090/0056 від 30 вересня 2010 року
• Ш Актом перевірки №05-23-090/0058 від 30 вересня 2010 року
Таким чином провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП, доведена у повному обсязі, обставин що пом’якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 41 ч.1 283, 284 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року, -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності - штрафу на користь держави у розмірі 850 грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Слов’янського міськрайонного суду Л.Є.Мірошніченко